У грудні цього року відбулася особлива подія – довгоочікувана пряма трансляція богослужіння Першоапостола Жана-Люка Шнайдера. Учасниками цього богослужіння були не тільки віруючі Регіональної церкви «Південна Німеччина», а й парафіяни Новоапостольської церкви України.

В основу своєї проповіді Першоапостол поклав слова з Євангелія від Йоана 21,15: «Коли ж поснідали, каже Ісус до Симона Петра: «Симоне Йонин! Чи любиш ти Мене більш, ніж оці?» — «Так, Господи, — відрікає той Йому, — Ти знаєш, що люблю Тебе.» Тож мовить йому: «Паси мої ягнята!»

По-особливому в проповіді Першоапостола Жана-Люка Шнайдера звучала думка про те, що не можна любити Господа й одночасно змагатися в любові до Господа з іншими людьми. Адже любити Господа означає любити свого ближнього. І не потрібно мучити себе марними запитаннями: «Кого Господь любить більше?» чи «Хто з нас більше любить Господа?»

У своєму зверненні до віруючих Першоапостол наголосив ще на тому, що не треба  порівнювати себе з іншими людьми й думати про те, як вони ставляться до Господа, головне – аналізувати своє особисте ставлення до Бога. У стосунках з Ним нас не повинно хвилювати, як це відбувається в іншої людини – краще чи гірше. Адже нерідко люди зазнають розчарування, а дехто, можливо, навіть – зневіру. Проте для нас це не може бути прикладом віри в Господа. Слід пам’ятати, що для наших особистих стосунків з Богом не є важливо, скільки братів і сестер не приходить на богослужіння чи скільки беруть активну участь у житті громади. Головне –  знайти своє місце в громаді й зберегти віру в Господа. Отже, вельми важливими є наші особисті стосунки з Богом, наше цілковите довір’я до Нього. Господь застосовує до нас свої мірки. Тому, якщо тобі здається, що в когось щось виходить краще чи гірше, то нехай це тебе не турбує. Роби все, що в твоїх силах, і довіряй Господові. Він бачить твою душу й знає твої можливості. І обов’язково винагородить тебе за твою працю!

Нас часто непокоїть питання, коли повернеться Ісус Христос. У своїй проповіді Першоапостол запропонував просту й влучну відповідь – треба дозволити Святому Духові вести себе. Тоді зможемо збагнути, що час не має для нас жодного значення. Важливо використовувати його, аби зміцнювати свою віру й довіру до Бога. Важливо також, аби Бог пересвідчився, наскільки глибокою є наша віра й щирою любов до ближнього. І якщо ми чинитимемо саме так, то час духовного Адвенту (час очікування на прихід Господа) обернеться для усіх нас благословенням.

Після своєї проповіді Першоапостол Шнайдер запросив до вівтаря на співслужіння окружного апостола Чарльза Ндандулу із Замбії, аби він поділився думками, що виникли на його серці.

«Першоапостол запросив мене на це богослужіння, і я радий бути присутнім тут і відчувати Господню любов. Я не розмовляю німецькою мовою – але відчуваю цю любов, бо неважливо, якою мовою ми розмовляємо. Любов – це те, що нам потрібно виявляти, коли очікуємо на прихід Ісуса Христа. Любов розуміє все, вона не викликає втоми; любов допомагає упоратися з будь-якими негараздами. Плекаймо, отже, цю любов, незалежно від того, чи добре нам, чи погано» — радив окружний апостол.

Другого до співпроповіді Першоапостол покликав апостола Лейбфріда.

«Коли Господь прийде, я хочу бути разом з Ним, тому що люблю Його», — наголосив апостол.

Потім до вівтаря вийшов апостол Шуг.

«Ми всі зрозуміли, наскільки важливим є для нас час духовного Адвенту, час очікування на прихід Ісуса Христа. У цей час на нас чатують неабиякі небезпеки – ми можемо почати порівнювати себе з іншими, порівнювати, хто як працює, наскільки їхнє життя краще чи гірше від нашого. Нам не треба робити жодних підрахунків, а треба бачити лише на самого себе, треба довіряти Господу, і дозволяти Йому входити у своє життя».

Після цього Першоапостол Жан-Люк Шнайдер святкував з громадою Святе Причастя, а також –  Святе причастя для померлих.

Наприкінці богослужіння Першоапостол повідомив, що єпископ Рольф Людвіг після 36 років перебування у сані (із них 20 років у сані єпископа) виходить на заслужений відпочинок. Першоапостол Жан-Люк Шнайдер висловив свою подяку єпископу Людвігу за церковне служіння й працю над поширенням віри, й одразу після цього він звів у сан єпископа окружного євангеліста Манфред Шоненборн, який протягом багатьох років працював також на ниві Божої справи в окрузі «Україна-центр».

На богослужінні панувала тепла й люб’язна атмосфера. Хоча  Першоапостол перебував на відстані тисячі кілометрів від більшості братів і сестер, які спостерігали за цим богослужінням в режимі прямої трансляції, кожен з них відчував його присутність і неабияку підтримку.