Близько 45 тисяч осіб завдяки телетрансляції побували на богослужінні Першоапостола, яке проходило 7 лютого в Ульмі (Німеччина). Майже 1800 братів і сестер мали можливість чути й бачити Першоапостола безпосередньо в Конгрес-центрі, де проходило це богослужіння. Воно транслювалося на 380 громад регіону «Південна Німеччина» (у т.ч.на Боснію та Герцеговину, на Хорватію, Македонію, Сербію, Україну та Об’єднані Арабські Емірати).
В основу проповіді Першоапостол поклав біблійну цитату з Буття 32, 26:«І промовив: Пусти Мене, бо зійшла досвітня зоря. А той відказав: Не пущуТебе, коли не поблагословиш мене».
«Історія боротьби Якова є уроком для кожного християнина, для кожноїБожої дитини» — розпочав свою проповідь Першоапостол Жан-Люк Шнайдер.
Бог пообіцяв Якову, що він повернеться до дому свого батька й станеблагословенням для свого оточення. Яків вірив у Божу обітницю та слідувавЙого настановам. Ми також віримо в спасіння, яке Бог пропонує нам, іприйняли рішення слідувати за Євангеліям, а також жити згідно з ним» -зазначив Першоапостол.
«Одного разу ще поки не зійшла досвітня зоря, незнайомець боровся зЯковом. Яків не міг бачити свого супротивника, а тільки відчував, що останнійє вельми сильним і може вбити його. Яків боровся за своє життя, адже дужехотів жити. Незнайомець пошкодив Якову стегно, проте останній все ж нездавався. Стало зрозуміло, що це не простий супротивник, і коли він почавблагати: «Відпусти мене», то Яків вирішив боротися до кінця; адже збагнув, щойого випробовує Сам Бог. Яків відповів: «Я борюся не просто за життя, а за –благословення. І я не відпущу Тебе, поки не отримаю його від Тебе!» І Господьпоблагословив Якова.
Ця історія є повчальною для кожної Божої дитини. Всі ми отримали від Господа обітницю, що осягнемо вічне життя і маємо бути благословенням длялюдей зі свого оточення.
Що нам потрібно робити, аби все відбулося саме так? Треба вірити докінця і бути покірним Богові, діяти згідно з Євангелієм й слідувати за Господом.
Ми погодилися на це і бажаємо бути слухняними, а також слідувати заІсусом Христом й вірувати у Нього. Проте, нам доводиться зазнавати чимало труднощів: хвороби, розчарування…
Значить, нам необхідно пройти через усі цівипробовування. Під час перевірки на міцність, у людини може виникнутипитання: «Навіщо все це? Невже Бог бажає, аби ми так страждали?» Чіткоївідповіді на це питання нам ніхто не дасть!
Адже ми не раз потрапляємо в ситуацію, подібну до тієї, у якій опинивсяЯків, і не розуміємо, ХТО веде з нами боротьбу? Це – наша, як й у випадку з Яковом, особиста боротьба, боротьба віч-на-віч з Господом. Звичайно, за насмоляться брати, нам допомагає сім’я але така боротьба є особистою справою кожного з нас. Тому кожен сам для себе щирим серцем має прийняти рішення: «Я бажаю бути з Богом», «Я бажаю осягнути вічне життя». Якщо ми бачимо небезпеку, то опираємося їй, молимося, боремося з Богом і кажемо: «Я небажаю утратити Бога та звернути зі шляху, я боротимуся!» Здобувши такий досвід, зазнавши таке випробовування, ми побачимо, щосаме так діє Бог. І не важливо: допустив Він нам випробовування чи ні. За будь-яких обставин ми залишаємося з Богом, перебуваємо поруч з Ним. Адже маємовийти з цієї боротьби переможцями й отримати благословення.
Першим благословенням Якова було те, що змінилися його стосунки з Богом. Після цієї боротьби він міг сказати «Я бачив Бога, та не помер». Подібне благословення ми можемо отримати й сьогодні. Під час богослужінні ми бачимоБога, і це – найперше благословення для нас.
Друге благословення, яке зазнав Яків: Ісав простив йому. І шлях назад добатька, на батьківщину, був для нього вже відкритий. Ніхто з нас не осягне вічності, поки маємо гріхи й провини. Тому ми мусимо просити в Бога, аби Він прощав нам наші гріхи. Божа милість – це друге благословення: не дивлячись на наші гріхи і недосконалість, ми можемо прийти до нашої вічної Батьківщини.
Третє благословення: на шляху Якова були вороги, які перешкоджали повернутися на батьківщину. Проте Бог мовив: «Я потурбуюсь про те, аби тивсе ж дійшов до кінця!». І це – прекрасне благословення: Бог оберігає нас відзла. Зло намагається здолати нас, але Бог турбується, аби цього не відбулося.
Четверте благословення: Яків мав можливість повернутися до батька,шлях до батьківського дому був для нього прокладений. Прекраснеблагословення – повернення додому.
П’яте благословення: Яків став благословенням для своїх багатьох – для своїх синів і для всього народу Ізраїлю. Ми також прагнемо отримати благословення для своєї душі: аби повернутися до свого Небесного Отця, аби наші стосунки з Ним укріплялися,аби Бог дарував нам милість, аби наші гріхи не заважали нам, аби Бог дарувавзахист Ангелів–хоронителів, аби оберігав нас від зла і завжди вів нас до нашої Небесної Батьківщини.
Наше біблійне слово є дуже простим. Так, ми отримали від Бога саме таку обітницю, Бог веде нас до Небесної Батьківщини; та Господь дав нам також земне життя і нам треба самостійно приймати важливі рішення. Ми повинні працювати і робити все від себе залежне, аби Господь побачив, що для нас є вельми важливим потрапити в нашу Небесну Вітчизну. Йому треба бачити, щоми готові боротися, незалежно від того, що відбувається у нашому особисто мужитті, у житті громади. Для Господа важливо знати, що ми, не зважаючи ні нащо, палко прагнемо отримати Його благословення, що ми, якщо треба, готові боротися з дияволом. І тоді Бог поблагословить нас!
Цього я бажаю усім нам», — завершив проповідь
Першоапостол Жан-Люк Шнайдер.