​Трансляційне богослужіння Першоапостола

DSC_7310_1285966425_1286014797  Близько 45 тисяч осіб  завдяки телетрансляції побували на богослужінні Першоапостола, яке проходило 7  лютого  в  Ульмі  (Німеччина).  Майже  1800 братів і сестер мали можливість чути й бачити Першоапостола безпосередньо в Конгрес-центрі, де проходило це богослужіння. Воно транслювалося на 380 громад регіону «Південна Німеччина» (у т.ч.на   Боснію   та   Герцеговину,   на   Хорватію,   Македонію,   Сербію,   Україну   та Об’єднані Арабські Емірати).

  В основу проповіді Першоапостол поклав біблійну цитату з Буття 32, 26:«І промовив: Пусти Мене, бо зійшла досвітня зоря.  А той відказав: Не пущуТебе, коли не поблагословиш мене».

 «Історія боротьби Якова є  уроком для кожного християнина, для кожноїБожої дитини» — розпочав свою проповідь Першоапостол Жан-Люк Шнайдер.

 Бог пообіцяв Якову,  що він повернеться до дому свого батька й станеблагословенням для свого оточення. Яків вірив у Божу  обітницю  та слідувавЙого  настановам.  Ми   також   віримо   в   спасіння,   яке   Бог   пропонує   нам,   іприйняли   рішення   слідувати   за  Євангеліям,   а  також   жити   згідно   з   ним»   -зазначив Першоапостол.

 «Одного разу ще  поки не зійшла досвітня зоря,   незнайомець боровся зЯковом. Яків не міг бачити свого супротивника, а тільки відчував, що останнійє вельми сильним і  може  вбити його. Яків  боровся за своє життя, адже дужехотів  жити.  Незнайомець  пошкодив  Якову  стегно,   проте  останній   все  ж  нездавався. Стало зрозуміло, що це не простий супротивник, і коли  він  почавблагати:  «Відпусти мене», то Яків вирішив боротися до кінця; адже збагнув, щойого випробовує Сам Бог. Яків відповів: «Я борюся не просто за життя, а за –благословення. І я не відпущу Тебе, поки не отримаю його від Тебе!» І Господьпоблагословив Якова.

 Ця історія є повчальною для кожної Божої дитини. Всі ми отримали від Господа обітницю, що осягнемо вічне життя і маємо бути благословенням длялюдей зі свого оточення.

 Що нам потрібно робити,  аби все відбулося саме так? Треба вірити докінця і бути покірним Богові, діяти згідно з Євангелієм й слідувати за Господом.

 Ми погодилися на це і  бажаємо  бути слухняними, а також слідувати заІсусом Христом й вірувати у Нього. Проте,  нам доводиться зазнавати чимало труднощів: хвороби, розчарування…

 Значить, нам необхідно пройти через усі цівипробовування.  Під   час   перевірки   на   міцність,  у  людини   може   виникнутипитання: «Навіщо все це? Невже  Бог бажає, аби ми так страждали?» Чіткоївідповіді на це питання нам ніхто не дасть!

 Адже ми не раз потрапляємо в ситуацію, подібну до тієї, у якій опинивсяЯків, і не розуміємо, ХТО веде з нами боротьбу? Це – наша, як й у випадку з Яковом, особиста боротьба, боротьба віч-на-віч з Господом. Звичайно, за насмоляться брати, нам допомагає сім’я але  така боротьба є особистою справою кожного з нас. Тому кожен сам для себе щирим серцем має прийняти рішення: «Я бажаю бути з Богом», «Я  бажаю  осягнути вічне життя». Якщо ми бачимо небезпеку,  то  опираємося  їй,  молимося,  боремося  з  Богом і   кажемо:  «Я  небажаю утратити Бога та звернути зі шляху, я боротимуся!» Здобувши такий досвід, зазнавши таке випробовування, ми побачимо, щосаме так діє Бог.  І не важливо: допустив Він нам випробовування чи ні. За будь-яких обставин ми залишаємося з Богом, перебуваємо поруч з Ним. Адже маємовийти з цієї боротьби переможцями й отримати благословення.

  Першим благословенням Якова було те, що змінилися його стосунки з Богом. Після цієї боротьби він міг сказати «Я бачив Бога, та не помер». Подібне благословення ми можемо отримати й сьогодні. Під час богослужінні ми бачимоБога, і це – найперше благословення для нас.

  Друге благословення, яке зазнав Яків: Ісав простив йому. І шлях назад добатька, на батьківщину, був  для нього вже відкритий. Ніхто з нас не  осягне вічності, поки маємо гріхи й провини. Тому ми мусимо просити в Бога, аби Він прощав нам наші гріхи. Божа милість – це друге благословення: не дивлячись на   наші   гріхи   і   недосконалість,   ми   можемо   прийти   до   нашої   вічної Батьківщини.

  Третє   благословення: на шляху Якова були вороги, які перешкоджали повернутися на батьківщину. Проте Бог  мовив: «Я потурбуюсь про те, аби тивсе ж дійшов до кінця!». І це – прекрасне благословення: Бог оберігає нас відзла. Зло намагається здолати нас, але Бог турбується, аби цього не відбулося.

 Четверте благословення: Яків мав можливість повернутися до батька,шлях   до  батьківського   дому   був   для   нього   прокладений.   Прекраснеблагословення – повернення додому.

 П’яте благословення: Яків став благословенням для своїх багатьох – для своїх синів і для всього народу Ізраїлю. Ми   також   прагнемо   отримати   благословення   для  своєї  душі: аби повернутися до свого Небесного Отця, аби наші стосунки з Ним укріплялися,аби Бог дарував нам милість, аби наші гріхи не заважали нам, аби Бог дарувавзахист Ангелів–хоронителів, аби оберігав нас від зла і завжди вів нас до нашої Небесної Батьківщини.

 Наше біблійне слово є дуже простим. Так, ми отримали від Бога саме таку обітницю, Бог веде нас до Небесної Батьківщини; та Господь дав нам також земне життя і нам  треба самостійно приймати важливі  рішення. Ми повинні працювати і робити все від себе залежне, аби  Господь побачив, що для нас є вельми важливим потрапити в нашу Небесну Вітчизну. Йому треба бачити, щоми готові боротися, незалежно від того, що відбувається у нашому особисто мужитті, у житті громади. Для Господа важливо знати, що ми, не зважаючи ні нащо, палко прагнемо отримати Його благословення, що ми, якщо треба, готові боротися з дияволом. І тоді Бог поблагословить нас!

Цього я бажаю усім нам», — завершив проповідь

Першоапостол Жан-Люк Шнайдер.