Якщо людина каже, що знає про іншу з чуток, то має на увазі з розповідей чи повідомлень людей Книзі Царів ми читаємо про царицю Савську, яка чула про мудрість И багатство царя Соломона, однак не вірила цьому, поки не переконалася на власні очі. Яким же великим було її здивування! Адже те, про що вона довідалася з чуток, складало лише половину того, що вона особисто побачила в Єрусалимі.
Про Йова у Старому Заповіти мовиться, що він був людиною, яку в час випробовувань попри вияв смирення все ж охопив сумнів; він навіть скаржився на Бога. У годину випробовувань Йов боровся сам з собою, звертався до Бога й запитував ,чому так. І Бог «із бурі» озвавсь до нього. І хоча Йов не отримав від Бога відповіді на свої запитання, та все ж упізнав у природній стихії Божі всевладдя і присуд. Тільки послухом вуха я чув про Тебе, а тепер моє око ось бачить Тебе…» (Йов 42,5,1 Огієнко)
З нами, ймовірно, відбувається те саме, коли у час утисків і випробовувань Бог відгукується «із бурі» на наші прохання та благання. Ми не зажди отримуємо від Нього відповідь і пояснення, бо нам годі дослідити та збагнути Бога. І все ж ми знову й знову переконуємося у Божій величі; у тому, що все знаходиться в Його руках, що Він знає и турбується про кожного з нас.
Давайте довідуватися про Бога не тільки «послухом вуха», наприклад із Біблії та проповідей, а бачити його на власні очі, тобто завдяки вірі пізнавати його присутність у своєму житті.
У Посланні до ефесян ми читаємо проте, що Святий Дух просвітлює очі нашого серця, аби ми спізнали Божу волю спасіння і об’явлену в Ісусі Христі любов.
Ми добре знаємо про те, що Бог остаточно з’явиться вірним, які будуть узяті на небеса під час Другого пришестя Ісуса Христа; тоді вони спізнають і «побачать Його, як є (1 Івана 3,2)»
Апостол Юрґен Лой. Південна Німеччина.
