Богові, Подателеві добрих дарів, ми вдячні за все, що маємо: за силу, знання і життя, а також за спромогу вірити у Нього, Всемогутнього. Бог знає усе й кожного з нас. Тому Йому належить віддавати честь і славу. Він – всемогутній Творець; Він – Творець світу видимого й невидимого.Людина творить щось нове з того, що уже створене Богом. Людина не спроможна самостійно створити нове життя. До того ж усе, що ми, люди, творимо, є обмеженим у часі й дочасне.
Аби створити чи виготовити щось, ми використовуємо те, що вже створене Богом. Коли люди ведуть мову про великі досягнення й винаходи – про літак, телефонний зв’язок, автомобіль, електрику чи Інтернет – то майже завжди згадують про винахідників й прославляють їх; але значно рідше – про Бога, Який створив світ і закони, що діють у ньому.
Нам, людям, годі дібрати слів, аби віддати Богові належну хвалу й славу. Така похвала має виходити з глибини серця й підтверджуватися відповідними вчинками й поведінкою.
Є люди, у яких слова не розбігаються з учинками. Але трапляються ситуації, коли ми, слабкі люди, кажемо щось, аби захистити себе, аби зберегти своє обличчя в очах інших людей. Оскільки слова людини не завжди співпадають з ділами, то лише поступками вона може найпереконливіше прославляти Бога, віддавати Йому хвалу й честь. Отже, найчесніше й найдостойніше ми славимо й величаємо Бога, коли поступаємо згідно з Його волею. А в чому полягає Божа воля? Бог бажає допомогти й спасти всіх людей. Це вияв Божої любові до людей, Своїх створінь.
Як Бог може найкраще допомогти людям осягнути спасіння? Для цього людина має вірити в Бога й у тих, кого Він послав: у Його Сина, Ісуса Христа, а також – у апостолів, які звіщають Євангеліє. Давайте поступати саме так і прославляти Бога не тільки на словах, а й на ділі. Адже ми маємо прославляти Бога, нашого Отця, своїми ділами; а також – думками й словами.
Саме про це вів мову Ісус Христос у притчі про двох синів: Один чоловік попросив двох своїх синів прийти попрацювати на винограднику. Старший син не захотів і чесно сказав батькові про це, але згодом, покаявшись, він, хоч і відмовився, усе ж пішов у виноградник. Інший син бездумно згодився і сказав: «Піду, Господи!» Він, пообіцявши, та все ж не пішов працювати у виноградник.
Ця притча наглядно показує різницю між показною і словесною прославою та прославою на ділі. Перший син прославив батька своїм учинком.
ОКРУЖНИЙ АПОСТОЛ
ЧАРЛЬЗ С. НДАНДУЛА
ДАТА НАРОДЖЕННЯ: 26.12.1953
ПРОФЕСІЯ: юрист
ОКРУЖНИЙ АПОСТОЛ з 13.03.2005
РЕГІОН ДІЯЛЬНОСТІ: Замбія, Малаві та Зімбабве
Джерело: Часопис “Наша ciм’я” випуск 10, жовтень 2017
