Питання «Хто більший?» є важливим уже для дітей. Якщо хтось із них вищий від іншого бодай би на декілька сантиметрів, то відчуває свою перевагу над ним. Дітям властиво змагатися, показувати, що є більшими від інших, і таким чином демонструвати свою силу. Буває, вони перебирають міру. Питання «Хто більший?» є важливим і для дорослих: хто має більшу вагу? У кого більше прав? Дорослі поводять себе у цьому відношенні, звісно, дещо делікатніше: хтось, приміром, перебиває іншого й не дає йому змоги довести свою думку до кінця.

Так він намагається показати, що розбирається значно краще у порушеній темі, чи хоче похизуватися власними заслугами. Другий вважає, що має перевагу над іншими й поводить себе зверхньо, бо займає – реально чи, як йому здається – вище становище. Така поведінка є, власне, негідною. Євангеліст Марко розповів про те, що Ісус, ідучи зі Своїми учнями дорогою додому, поцікавився, про що вони сперечалися дорогою до Капернаума. Учні зніяковіло замовчали, бо вели мову про те, хто з них є більшим? Раптом Господь узяв дитину й поставив її перед учнями; потім Він обняв дитину й розповів учням про Своє бачення істинної величі: «Хто прийме одне з таких дитят в Моє Ім’я, – Мене приймає; а хто Мене приймає, – не Мене приймає, а Того, Хто послав Мене» (Від Марка 9, 37). Отже, велич у Господніх очах – це: повернутися обличчям до слабкого; надати допомогу немічному, виконати добру справу для людини, яка не спроможна нічим віддячитися. Хто так поступає, той на ділі виявляє любов до Ісуса Христа й до Триєдиного Бога. Розповідаючи притчу про «Загальний Суд» (Від Матвія 25, 35 і далі), Христос також наголошував на тому, що істинна велич – це повернутися обличчям до нужденного, голодного, спраглого; до людини, якій не вистачає найнеобхіднішого, до хворого чи ув’язненого. Адже саме така поведінка має неабияке значення й вагу в очах Божих: «Усе, що ви зробили одному з Моїх братів найменших – ви Мені зробили» (Від Матвія 25, 40) – як у звичайному, так і в духовному відношенні. У Церкві ми також не повинні вдаватися до перебільшень. Інколи ми ведемо мову про «високі сани». Що таке «високий сан»? Чи не є будь-який сан служінням за дорученням Ісуса Христа, яке годі виконати без Господа? Чи може бути один служитель ціннішим від іншого? Чи не є будь-який служитель – від Першоапостола до диякона – слугою і соратником Ісуса Христа? Демонструймо, отже, свою велич і для цього дедалі більше здобуваймо сутність Ісуса Христа, бо Він, наш Учитель, Ісус Христос, є істинно величним! Усі ми, брати й сестри, (Від Матвія 23, 8), маємо вчитися у свого й Наставника; усі ми є однаково рівними і рівноцінними перед Господом, і Він любить усіх однаково.

 

Міхаель Еріх

ДАТА НАРОДЖЕННЯ: 19.09.1959

ПРОФЕСІЯ: торговий страховий агент

АПОСТОЛ з 26.04.2006

РЕГІОН ДІЯЛЬНОСТІ: Південна Німеччина (Баден-Вюртемберг і Баварія) та 30 країн Південно-Східної Європи, Близького й Середнього Сходу, Західної і Східної Африки