Радість! Неабияка радість! У Священному Писанні про радість не раз мовлено проникливо й переконливо. Настільки проникливо, що радість пронизує усе, наші руки, ноги, очі й навіть голос: «Алілуя!»
Радість є поживою для душі. Так, як людина не може жити без вітамінів, так вона не може існувати без радості: людське життя без радості схоже на пустелю.
Уся Біблія просякнута Євангелієм, «Радісною Звісткою». Слова «радість», «радіти», «веселощі» чи «утіха» часто зустрічаються у Біблії й передають значно глибший і всеосяжний стан людської душі, ніж поверхневу радість, викликану пересічним сміхом, жартом, безтурботною розвагою чи пустим вдоволенням.
Істинна радість, яка сповнює як нас, так і людей з нашого оточення, – це радість, яку дарує Бог. Тому Божественна радість носить тривалий і «досконалий» характер.
У Євангеліях рідко повідомляється про те, що Ісус виявляв радість. І все ж: Ісус – це запорука вічної радості. «Як же сповнився час, Бог послав Свого Сина Єдинородного». Чимало людей раділи Ісусові ще до Його народження. Іван Хреститель, будучи ще в утробі матері Єлизавети, «здригнувся», коли почув голос Марії, мати Господньої. Єлизавета сповнилися радістю, а Марія величала й славила Бога за Його милосердя.
Ангел, Який звіщав пастухам про народження Месії, мовив відомі слова: «Не бійтесь, бо Я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу: Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, Він же Христос Господь».
Пастухи були вельми побожними і тому приховано виражали радість від того, що їм, зневаженим і знехтуваним, першим звістили Євангеліє, Благу звістку, і вони побачили Немовля-Ісуса. І все ж їхнє серце було сповнене неймовірною радістю: «А пастухи повернулися, прославляючи й хвалячи Бога за все, що чули й бачили, так, як їм було сказано».
Про мудреців зі сходу ми читаємо: «Побачивши зорю, зраділи радістю вельми великою. Увійшли до хати й побачили Дитятко з Марією, матір’ю Його, і, впавши ниць, поклонились Йому».
Анна і Симеон вельми раділи, коли Ісуса принесли у храм. Ісус – це найбільший дарунок радості від Бога. Це дарунок – для всього світу.
Ісус – це шлях до неперевершеної радості: з Божої милості бути вічно там, де перебуває Бог Отець, Син і Святий Дух. Й у стражданнях нам треба виявляти радість: коли обидві Марії, сумуючи, підійшли до Господнього гробу, то стався великий землетрус; тоді Ангел зійшов з небес, відкотив камінь і мовив до жінок: «Не бійтесь: знаю бо, що ви шукаєте Ісуса розіп’ятого. Нема Його тут, бо Він воскрес.
І вони в поспіху полишили гробницю зо страхом і великою радістю».
У Біблії повідомляється про ще одну «велику радість»: перед тим, як зійти в небеса, Ісус благословляв у Віфанії Своїх учнів. Тоді учні повернулися в Єрусалим, славили й величали Бога у храмі.
Навіть у, здавалося б, безвихідних, загрозливих і вельми скрутних ситуаціях, завдяки Ісусові у серцях людей виникала велика радість. Подібне відбувається і з нами: «Гряде день!» Друге Пришестя Христа є для віруючої людини запорукою радості. «Так, Він, Князь миру, гряде!». Гряде день!
Джерело: Часопис “Наша ciм’я” випуск 1, січень 2020
