Що ти бачиш?

Что ты видишь?Лист читця до редакції: у тексті журналу виявлена хибна буква. Як таке могло трапитися? Три пари очей читали текст і не виявили помилки. Однак, читачеві або читачці помилка одразу ж кинулася у вічі. Три пари очей у редакції журналу більше не в змозі відвести погляд від своєї прикрої помилки.

 Інколи наше бачення зіграє з нами злий жарт. Причиною є виробнича сліпота. Наш мозок зазвичай читає тексти і підсвідомо розставляє букви у вірному порядку, мимоволі доповнюючи відсутню букву; таким чином ми не помічаємо помилки, а вважаємо, що в тексті все вірно. Рутинна праця вимагає неабияких зусиль, аби виконувати її не бездумно, а уважно. 

Нерідко ми довгий час проводимо в одній кімнаті, не помічаючи, що в кутку висить невелика павутина. Однак, щойно вона впала нам у вічі, годі більше не звертати на неї уваги. Тоді ми запитуємо себе, як могли стільки часу не помічати її. 

Одна людина викликає у нас симпатію, ми захоплюємося її здібностями, харизмою і талантами. Однак, одного разу ми помічаємо її недолік. «Як я міг цього не помічати?» − засмучуємося ми. Відтепер тінь невеличкого недоліка затьмарює усе, що раніше викликало в нас таке захоплення. «Так, прекрасна людина, але …» − такою ми надалі бачимо її. 

Перед входом в оглядову вежу стоїть собака, який гарчить і лає перехожих людей, що бажають зійти на вежу. Мене охоплює страх. Я не бачу нічого, окрім собаки, і пробігаю повз нього до входу. Підіймаючись сходами вгору, мій страх поволі відступає. Незабаром з оглядового майданчика вежі відкрився чудовий вид. Собака? Я ще бачу його внизу, однак, він більше мене не тривожить. 

«Бачачи, не бачать», − так відгукувався Господь про багатьох Своїх сучасників. Вони вбачали в Ньому Пророка, Чудотворця, Визволителя, а дехто навіть небезпечного лжеучителя − однак, лише поодинокі люди дійсно бачили у Ньому Боже слово, яке стало Тілом. 

Одного разу Окружний Апостол на заслуженому відпочинку Вільфрід Клінглер рекомендував бути «далекоглядними» і цитував людину, яка звела високу оглядову вежу: «Чим дальше сягає погляд, тим вільнішим стає серце». Окружний Апостол продовжив словами з пісні відомого поета Крістіана Фюрхтеготта Геллерта: «Мій дух, з надією і любов’ю / Поглянь на вічний світ Творця, / В якому в славі / Ти зможеш вічно зріти Отця». 

Окружний Апостол зокрема освітив небезпечну зміну в людську баченні: «Нерідко у вирі повсякденних справ з нашого поля зору випадає те, що суттєве і дійсно важливе». Тоді ми втрачаємо пильність. Подібне відбувалося з псалмоспівцем Асафом. Однак, відвідавши святиню, він чітко побачив стан речей з огляду на майбутнє. Тоді він славив Бога, адже знову бачив Його благодіяння. 

Особливо в час кризи корисно час від часу запитувати себе: «Що я на насправді бачу? Як усе виглядає з огляду на майбутнє?»

Джерело:  Часопис «Наша ciм’я» випуск 5, травень 2021