Вознесение Христово

вознесениеПро вознесіння Ісуса Христа мовиться у Біблії, а саме: в Євангелії від Луки і в Діяннях Апостолів (Від Луки 24, Діяння 1). Воскреслий, Який упродовж сорока днів після Пасхи перебував разом зі Своїми, остаточно повернувся до Отця. Яке значення і яке походження має свято Вознесіння? Коли його відзначають?

Вознесіння Ісуса Христа тісно пов’язане з святом Пасхи − настільки тісно, що в первісній церкві не існувало окремо свята Вознесіння, а піднесення Ісуса до Отця відзначали на Великдень. В Єрусалимі й інших містах, у яких відбувалися богослужіння перших християн, П’ятидесятницю і Вознесіння спершу відзначали в один день, а саме на 50-й день після Пасхи, тобто на П’ятидесятницю. З IV століття П’ятидесятницю й Вознесіння відзначають окремо, посилаючись на вказівку в Діяннях Апостолів, і з тих пір Вознесіння відзнаючать на 40-й, а П’ятидесятницю − на 50-й день після Пасхи. Отже, свято Вознесіння, яке започаткували на другий четвер перед П’ятидесятницею, стало передвісником свята П’ятидесятниці. Сорок днів − це не тільки час, який Воскреслий Ісус перебував серед Своїх учнів, а цей період також знаменує сороковини посту перед Пасхою.

Вознесіння і Друге Пришестя Христа 

Вознесіння, П’ятидесятниця і Друге Пришестя Христа нерозривно пов’язані. Адже після того, як Ісус через сорок днів після Свого воскресіння був піднесений у колі Своїх Апостолів до Бога, Свого Отця, Він сів по правиці Божій. Звідти Ісус знову повернеться і забере Своїх серед мертвих і живих. Христос відійшов до Отця, Він посилав Святого Духа на П’ятидесятницю і повернеться до Своїх в день Свого Другого Пришестя. Про це переконливо свідчили слова двох мужів, які тлумачили здивованим Апостолам вознесіння: «Мужі галилейські! Чого стоїте, дивлячись на небо? Оцей Ісус, Який від вас був взятий на небо, так само прийде, як Його ви бачили відходячого на небо» (Діяння 1, 11). 

Передвісники в Старому Завіті 

Про Вознесіння Христове мовиться ще в Старому Заповіті. У ньому є передвісники Вознесіння Христового. Згадаймо, приміром, про Еноха. Біблія повідомляє про те, що він «ходив з Богом» (Буття 5, 24). Як наслідок «його не стало, бо Бог узяв його», тобто підніс його. Отже, Еноху не довелося зазнати смерті. У Посланні до Євреїв Енох постає як приклад віри (Євреїв 11, 5). Один з найвидатніших мужів Божих в Ізраїлі, пророк Ілля, також був взятий Богом на небеса. Ілля, ідучи зі своїм учнем Єлисеєм, був взятий на небо на вогненній колісниці (2 Царів 2, 11). Бог пошле його з небес, «перше ніж День Господній настане, великий й страшний!». Ілля «приверне серце батьків до синів, і серце синівське до їхніх батьків, щоб Я не прийшов, і не вразив цей Край прокляттям!» (Малахія 4, 5 і 6). Про прихід Іллі перед Днем Господнім свідчить також Новий Заповіт. Згідно з Євангелієм від Марка, Ісус мовив під час Свого преображення: «Ілля має прийти перше і знову все до ладу приведе», − Він вказував на те, що Ілля вже повернувся в постаті Івана Хрестителя (Від Марка 9, 12 і 13). 

Наближення до Бога 

Отже, Вознесіння означає наближення до Бога, до небес. «Небеса» означають не конкретне місцезнаходження Бога, а Його вічну обитель. Як гласить відомий вислів російського космонавта Гагаріна, який був християнином, здійснивши свій перший політ у космос, він не побачив Бога − адже Божа обитель − це не конкретне місцезнаходження, яке можна відвідати. 

Свято Вознесіння Господнього

Церковне свято Вознесіння завжди відзначають у четвер, завжди за десять днів до П’ятидесятниці. У Німеччині Вознесіння з 1934 року є державним святом. Щодо розрахунків дати його святкування, то вони є достатньо непростими. Щодо Різдва все зрозуміло: його незмінно відзначають 25 грудня, адже воно є неперехідним святом. Пасха, дата якої визначає дату Вознесіння, − це перехідне свято, про дату якого в ранній церкві століттями точилися суперечки: Воскресіння Господнє прагнули відзначати достовірної дати, а оскільки її розрахунки могли здійснювати в різний спосіб, то виникали суперечки, які вирішували поступово та з неабиякими зусиллями. Дата Пасхи залежить від місяця. А дату Вознесіння вираховували на основі слів у Діяннях (Діяння 1, 3) про те, що Ісус після Свого розп’яття і воскресіння перебував разом з Своїми Апостолами ще сорок днів. 

Звичаї святкування Вознесіння 

З цим святом пов’язано чимало звичаїв, які збереглися в народі в різних регіонах, адже з часу Середньовіччя церковний рік визначав періоди польових робіт. На Вознесіння існував такий звичай: на успадкованих або придбаних орних землях і володіннях їхали верхи, просячи у Бога Його благословення на багатий урожай. Згідно з традицією на свято Вознесіння також випікають пироги прямокутної форми, начинені цибулею і коржі у формі драбинки (з перекладинами). Також випікають млинці, варять яйця. У спеціальних молитвах звертаються до Господа, просять про допомогу.

Вознесіння у вірі 

Віру Ісуса Христа, Який згідно з Святим Писанням був розп’ятий, помер, воскрес і вознісся на небо, сповідували християни ще в II столітті. У положенні Староримського Символу віри, попереднику ранньохристиянських Символів віри, закріплена віра у вознесіння Ісуса. Це положення було включено в Апостольський Символ віри, який є частиною Новоапостольського Символу віри: «…вознісся на небеса і сидить праворуч Бога Отця Вседержителя, звідки прийде судити живих і мертвих». Отже, Вознесіння Христове і сьогодні є надбанням віри.

 

Джерело: Часопис «Наша ciм’я» випуск 6, червень 2021