В одній дуже відомій біблійній цитаті, яку часто наводять, псалмоспівець мовить: «Одного в Господа прошу, одного я благаю: жити в домі Господнім по всі дні життя мого, щоб бачити красу Господню і віддаватись роздумам у Його храмі» (Псалом 27, 4).

Тільки в Господньому домі? Тут можна заперечити: адже Бог усюдисущий, Він присутній скрізь, у всьому творінні. Це також правильно. Але ще в Старому Заповіті Бог розпорядився, що є одне місце, де людина може по-особливому відчувати й пізнавати Бога, де Він по-особливому об’являється їй. Псалмоспівець знав про це. Він усвідомлював також і те, що ця Божа пропозиція не є автоматизмом, а актом Його милості – як упродовж останніх півтора року це спізнали чимало віруючих людей світу.

Відвідини богослужіння нерідко розглядають як обов'язок. «Я повинен ходити на богослужіння …» Ні! Це не ми робимо послугу Богові. Це Бог підносить нам особливий дарунок.

Імпульс з богослужіння Першоапостола