Вівця має сьогодні подвійне значення. Вона безвольно плентається десь позаду, пасеться тільки там, де їй дозволяють, невибаглива, терпляче переносить негоду, беззахисна і може легко потрапити у пащу вовка. Усе, що їй залишається робити, – це пережовувати їжу.
Вівці є стадними тваринами, які бредуть слідом за тим, хто їх веде. Тому не дивує той факт, що один теолог ще багато років тому оголосив такий образ вівці – який часто використовував Ісус Христос – «неактуальним».
Невже цей метафоричний образ вівці справді застарів? Давайте подивимося на цей образ з іншого боку: з давніх давен пишуться картини із зображенням пастуха й стада як символ миру, любові й безпеки. І якщо нам доводиться натрапити на пастуха зі стадом овець, то таку зустріч ми не скоро забуваємо. Адже саме образ пастуха й овечки передає людське прагнення до захищеного життя, яке глибоко вкоренилося в людську душу. Цей образ передає також людську потребу безпечного життя і нашу впевненість: я захищений від спокус і небезпек та перебуваю під опікою сили, яка здатна захистити мене від посягання будь-якого ворога. Адже пастух веде овець на пасовище, піклується про їхнє життя, спрямовує їх до чистої води і дає можливість безтурботно жити стадним життям.
Людина є соціальною істотою, тому прагне орієнтирів і потребує захисту та безпечного життя. Їй пропонують себе безліч «пастирів», які, нібито, знають найкращі й надійні шляхи. Це стосується економічної, політичної, соціальної чи релігійної сфери. Прості відповіді здаються зручними для деяких людей, але вони є рідко правильними. Надто часто такі проводирі обманюють стадо, яке довірилося їм, і ведуть його у прірву. Нам, без сумніву, потрібні люди, які у нелегких життєвих ситуаціях допомагають знайти шлях і яким ми можемо довіритися. Світ стає усе більше непроникним. Істинною є народна мудрість: «Довіряй, але перевіряй». Чимало людей переконуються у ній лише після того, як здобувають негативний досвід.
Істинним і вірним Пастирем є Ісус; Він — добрий Пастир, Який поклав Своє життя за овець. Тільки Ісус здатний принести порятунок і спасіння Своїм овечкам. Сам Бог послав цього Пастиря до заблукалих овець, над якими зжалився, бо вони не мали істинного пастиря. Ісус дбав про покинутих, знедолених, голодних і хворих. Він бажає кожній людині допомогти здобути гідність, яка належить їй із самого початку. Пастир Ісус Христос звертався до людей без задніх думок чи побічних намірів. Він знав їх і брав участь у їхньому житті. Він і сьогодні завжди поруч з людьми і бажає дати їм усе – вічне життя. Так, Ісус дбає навіть про тих овець, які відстали чи тікають геть; Він проявляє до них любов і намагається повернути до стада. Він дбає також про овець, які знаходяться в інших кошарах. Усі ми добре знаємо Пастиря Ісуса, тому із задоволенням підхоплюємо слова пісні: «Я, Христове ягня, знаю, що Господню милість маю. Пастир мій мене плекає і про душу мою дбає; хоронить мене від лиха та й по імені мене клика».
Джерело: Часопис «Наша ciм’я» випуск 12, грудень 2021
