Нам неможливо уявити собі, що творилося на серці нашого Господа Ісуса, коли Він, будучи на хресті, мовив: ««Звершилось!» (Від Івана 19, 30) У Гетсиманії Він шукав спілкування з Отцем і ділився з Ним Своїми почуттями. Він знав, що Бог усемогутній, усезнаючий і досконалий; і перш за все, Він знав, що Бог любить Його.
Але Ісус, як істинно людина, боявся також того, що очікувало на нього в майбутньому. Адже Він не був надлюдиною. Після запеклої внутрішньої боротьби Він вирішив довіритися Богові: «…тільки хай не Моя, а Твоя буде воля!» (Від Луки 22, 42). Він знав волю Отця і бажав виконати її до кінця. На хресті Ісус почував Себе покинутим Богом напризволяще. Це завдавало Йому ще більшого болю, ніж Його рани. Однак це почуття не поставило під сумнів Його довіру до Бога. Навпаки, Він цілковито віддався в Божі руки. У момент своєї смерті Ісус сказав: «Звершилось». Бог вислухав Його молитви і дав Йому сили досконало виконати Свою місію. Перебуваймо, подібно до Ісуса, у зв'язку з Богом. Довіряймо Йому все, дійсно все: свої радощі, тривоги, страхи, запитання, сумніви і побажання. Учімося довіряти Богові — Його силі, Його мудрості та Його любові. Цей процес навчання іноді вимагає інтенсивної внутрішньої боротьби. Утім, молячись: «Нехай буде воля Твоя», ми просимо в Бога додати нам сил для цього. І Бог вислухає таку молитву
Жан-Люк Шнайдер
Джерело: Журнал «Наша семья» выпуск 6, июнь 2025
