Дорогі брати й сестри, ми, християни, плекаємо благословенну традицію, коли святкуємо недільний день. Саме так ми сповідуємо свою віру у воскресіння Ісуса Христа.
Упродовж тижня ми зазнаємо на собі чимало несправедливості й довідуємося про прикрі події, що відбуваються у світі. А в неділю ми збираємося і спільно визнаємо: «Ісус Христос воскрес. Він переміг смерть, зло й гріх. За Ним останнє слово!» Це – прекрасне завершення попереднього й початок нового тижня.
Ми сповідуємо віру у воскресіння мертвих і надіємося на своє власне преображення.
Чимало людей були б не проти, якби Бог приймав рішення за них. Як просто було б тоді усе! Ми звертаємося до милостивого Бога й запитуємо: «Як маю поступити? Іти мені цим чи іншим шляхом? Іти мені ліворуч чи краще – праворуч?» А Він відповідає: «Іди ліворуч!» Але це рішення було б не нашим, а ми були б тільки його виконавцями. [повністю]
Ми живемо в суспільстві високих досягнень і вимог. Людина, яка наполегливо й сумлінно виконує свою працю і досягає успіхів, користується визнанням й отримує високу платню. Вона користується не тільки матеріальними благами, а й повагою, авторитетом і престижем.
Отже, людина, яка сумлінно виконує свою працю і є успішною, претендує на право отримувати за це гідну платню.
Такий принцип відрядної оплати відповідає нашій уяві про справедливість. Хто не досягає успіхів, той не має матеріальних благ. Але Бог не платить нам ні за що; Він усе нам дарує.
Молоді люди, які у своєму житті, особливо в дитинстві, не спізнали любові; які не зростали в батьківському домі й не зазнали собі материнських любові й турботи; до яких відносилися прохолодно й нечуйно, нерідко стають нестійкими особистостями. Вони – легка здобич для лукавих пройдисвітів, які, аби схилити їх на хибний шлях, обіцяють швидкі успіх і визнання. Коли такі молоді люди потрапляють на лаву підсудних, то судді нерідко передрікають їм невтішне майбутнє – шлях у «нікуди».
Новий рік завжди розпочинається з очікувань: яким буде наступний рік? Що він нам принесе? Люди наважуються зазирнути в майбутнє й зробити певні прогнози.
Щодо нашої Церкви, округів і громад, то ми також вступаємо в новий рік з певними очікуваннями, а також – з багатьма відкритими запитаннями.
Різдво – це свято любові, свято радості, свято миру й свято розмірковувань у тиші. Для багатьох людей, які мало що знають про християнські витоки та суть Різдва, воно є передовсім святом подарунків і родинним святом. Але усім цим далеко не вичерпується істинне значення цього свята.
