Обітниця – це зобов’язання чи запевнення про виконання чогось. Чи виконається вона – це вже інша справа … А головне послання Адвента звучить: «Бог виконує Свої обітниці».

 Першим людям після гріхопадіння Бог обіцяв послати Спасителя, і неодноразово підтверджував Свою обітницю через пророків. Ця Божа обітниця виповнилася в Ісусі Христі. Але мало хто по-справжньому розпізнав Його. Тільки люди, яким Святий Дух об’явив це, по-справжньому спізнали, ким був Ісус. Те саме стосувалося Його учнів. Лише після того, як Святий Дух зійшов на них, вони істинно збагнули, що Божі обітниці Старого Завіту виповнилися в Ісусі Христі. 
[повністю]

Те, що робить Бог, людям часто важко зрозуміти. Вони запитують, чому Він допускає те чи інше, чому не відвертає лихо. Люди, буває, не погоджуються з Богом. Окрім цього, людина схильна переоцінювати себе й вірити, що здатна навіть перевершити Бога. Хіба не це було одним із головних мотивів гріхопадіння? 

[повністю]

Дорогі брати і сестри! 

Що є для нас, людей, по-справжньому важливим? Це питання нерідко виникає у житті. І часто дають таку пораду: «Важливо зосереджуватися на головному!»

 Цьому довелося учитися також учням Ісуса: аби послання, яке вони звіщали, торкнулося людей, треба було зосереджуватися на головному. 

Усе інше – приміром, іудейські уявлення про обрізання чи заповіді чистоти, – опускалося, аби «достукатися» до людей. Бо це не було важливим для спасіння. 

Те саме відбувається сьогодні. Ми повинні нести звістку про спасіння в Ісусі Христі всім людям. Її можна донести до них лише тоді, коли зосереджуватися на головному. Усе, що пов’язане з нашою особистістю, історією чи культурою, не має відношення до спасіння. Ми повинні дистанціюватися від цього, якщо хочемо поширювати вчення Ісуса Христа про спасіння. Земні правила поведінки міняються, а послання спасіння – ні.  [повністю]

Якщо спортсмени беруть участь в Олімпійських іграх, то представляють країну, під прапором якої виступають. Про це свідчить також присутність на них символів різних націй, особливо – під час церемонії нагородження. Для багатьох спортсменів подібне представництво є додатковою мотивацією для тренування і боротьби не тільки за особистий успіх, а й за успіх країни. Якщо вони досягають значних успіхів, то, повернувшись додому, отримують, можливо, від глави держави нагороду у вигляді ордена. Не обов’язково, при цьому, отримувати орден чи медаль. Шанують також тих спортсменів, які, хоча й не здобули великих успіхів, та все ж робили все від себе залежне й виступили зразково. 

[повністю]

В одній дуже відомій біблійній цитаті, яку часто наводять, псалмоспівець мовить: «Одного в Господа прошу, одного я благаю: жити в домі Господнім по всі дні життя мого, щоб бачити красу Господню і віддаватись роздумам у Його храмі» (Псалом 27, 4).

Тільки в Господньому домі? Тут можна заперечити: адже Бог усюдисущий, Він присутній скрізь, у всьому творінні. Це також правильно. Але ще в Старому Заповіті Бог розпорядився, що є одне місце, де людина може по-особливому відчувати й пізнавати Бога, де Він по-особливому об’являється їй. Псалмоспівець знав про це. Він усвідомлював також і те, що ця Божа пропозиція не є автоматизмом, а актом Його милості – як упродовж останніх півтора року це спізнали чимало віруючих людей світу.

[повністю]

Дорогі брати й сестри, ми живемо у дуже незвичний час: іноді у нас відбуваються богослужіння, а іноді – ні; іноді ми святкуємо Святе Причастя, а іноді – ні. Це викликає чимало питань – їх так багато, що я навіть не в змозі на них відповісти. Одним з них є: «Чи є Святе Причастя сьогодні менш важливим, ніж раніше?» 

Моя відповідь очевидна: «Святе Причастя є і сьогодні важливим! Це таїнство Христової Церкви, а, отже, дар Божественної милості для нас, людей». У цей особливий час я хочу нагадати про народ Ізраїлю, зокрема про час, коли Бог вів його пустелею і вони не мали що їсти. Якби Бог не давав їм манну, то вони померли б з голоду.  [повністю]

Якщо мова заходить про Божу волю, то її найчастіше пов’язують з чимось негативним. Коли з нами сталася біда, то тому, що «такою є Божа воля». Коли Бог не вислуховує наші молитви, то тому, що вони «не узгоджуються з Божою волею».

Слова «Нехай буде воля Твоя», які містяться у молитві «Отче наш», означають для багатьох людей упокорення Божій волі чи певну відмову. Людина схиляється перед Божою волею – хоча, насправді, бажає, аби відбувалося по-іншому. Отже, у чому суть «Божої волі»?

[повністю]