Черпати силу із джерела радості

нацПослання Апостола Павла до Солунян справляє неабияке враження! Згадаймо хоча б про ту його частину, у якій йдеться про «життя у світлі прийдешнього дня». Усім ми добре знаємо такі метафоричні порівняння: день Господній прийде так несподівано, як злодій у ночі, а його точна дата є непередбачуваною так само, як і перейми породіллі. Тому важливо бути завжди напоготові й працювати. У кінці 1-го Послання містяться прохання до солунян, на які й нам треба звернути увагу. «Завжди радійте. Моліться без перерви. 

За все дякуйте: така бо воля Божа щодо вас у Христі Ісусі» (1-е Солунян 5, 16-18). Завжди бути радісними, тобто проявляти радість упродовж усього свого життя – це нелегко. Та як усе ж домогтися цього? Доречно згадати такі слова з цього Послання до Солунян: «… тримайте те, що добре» (вірш 21).  [повністю]

Послання апостола: Криза середнього віку

ВераКриза середнього віку – це час, коли людина починає сумніватися в собі й почасти має справу з думками, що навіюють страх. Вона, зазвичай, відбувається у віці від тридцяти до п'ятдесяти років.

У цей час, який називають ще «другим статевим дозріванням», вельми важливо зазнавати духовну опіку, тобто духовну підтримку й супровід; але, на жаль, мало хто готовий до цього. Тому людина нерідко дистанціюється від своїх близьких людей.

У цей час людині властиво підбивати проміжний підсумок, адже вона досягла майже вершини свого життя. Наведемо в цьому зв’язку деякі приклади: У цей час людині важко погодитися з тим, що вона старіє. Зміни у фізичному розвитку не викликають у неї великого захоплення. Адже наше суспільство віддає перевагу зовнішній красі й молодості.

[повністю]

Послання апостола: Бути джерелом миру

ВераНагірній проповіді Господь наголошував: «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться» (Від Матвія 5, 9). Завдяки народженню згори, Води й Духа, ми стали Божими дітьми, тому наше завдання – творити мир. Мир – це не продукт, який легко творять.

Для досягнення миру треба іноді докладати чимало зусиль. Шлях до миру пролягає через любов. Любов Божа влита Святим Духом у наші серця (Римлян 5, 5). Отже, від нашого бажання залежить: жити в мирі з Богом і бути джерелом миру для ближнього. Жити в мирі з Богом – означає перебувати в гармонії з Ним.

 Ісус мовив: «А в любові моїй перебуватимете, коли заповіді мої будете зберігати, як і я зберіг заповіді мого Отця і в його любові перебуваю» (Від Івана 15, 10). [повністю]

Послання апостола: Церква на відстані – чи можливе таке?

ВераЧи міг би хтось собі уявити, які виклики піднесе нам 2020 рік, який нещодавно завершився. Населення усього світу було уражено вірусом, який призвів не тільки до сотні тисяч смертей, а й змінив наше повсякденне життя. 

Несподіванкою були для нас захисні заходи, від нас вимагали проявляти обережність й обачність. Істотно обмежили наше спілкування. Одне з вимог надовго залишиться в нашій пам’яті: «Прошу дотримуватися дистанції!» Ми поступово звикали до нових правил спілкування з людьми з найближчого оточення. [повністю]

Послання апостола: Бути джерелом миру

рекаНагірній проповіді Господь наголошував: «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться» (Від Матвія 5, 9). Завдяки народженню згори, Води й Духа, ми стали Божими дітьми, тому наше завдання – творити мир. Мир – це не продукт, який легко творять. Для досягнення миру треба іноді докладати чимало зусиль. Шлях до миру пролягає через любов. Любов Божа влита Святим Духом у наші серця (Римлян 5, 5). Отже, від нашого бажання залежить: жити в мирі з Богом і бути джерелом миру для ближнього. [повністю]

До роздумів: Самотність

К размышлению: ОдиночествоКрай дороги розташований великий будинок, інтернат для людей похилого віку. Ще до початку коронавірусу багато людей почували себе в ньому одиноко й самотньо. «Під час спільного обіду, окрім стукоту столових приборів і посуду, зовсім не було чутно людського гомону, — ділилася зі мною враженнями одна відвідувачка. – Кожен їв сам по собі й не помічав іншого. Це – самотність, яку годі передати словами!»

У час пандемії упродовж багатьох тижнів нікому не дозволяли входити в цей будинок-інтернат для літніх людей. Це ще більше підсилювало самотність її мешканців. Чи можна таке витерпіти: бути тижнями замкненим у своїй кімнаті, маючи можливість лише прогулюватися по довгих коридорах? Подібне розчулює навіть найчерствішу людину. Знайомі, мати яких живе в цьому будинку, щодня розмовляють з нею по телефону і при першій нагоді відвідують її. Це – моменти радості у час самотності. Та не всі літні люди мають родичів, які піклуються про них. Під час пандемії ще більше посилилося відчуття, що тебе поховано заживо.

[повністю]

До роздумів: Добрі побажання

нацЗ нагоди Нового року ми бажаємо своїм рідним і близьким, своїм братам і сестрам по вірі, сусідам і всім добрим людям здоров’я, щастя, Божих благословень і багато чого іншого. Наші добрі побажання – це потреба серця багатьох людей і вони позитивно сприймають їх. Людина, яка приймає наші щирі побажання, бачить, що про неї пам’ятають і її цінують.

Ці побажання свідчать також про те, що люди з мого оточення бачать мене і виражають свої добрі почуття, що вони не проявляють до мене ні байдужості, ні недоброзичливості чи навіть ворожнечі. Такі побажання додають упевненості, знімають напругу, викликають доброзичливу посмішку, вселяють надію, яка дозволяє нам вільно вдихнути на повні груди. Часто наші вдячність, любов і гармонія по відношенню до людини, яку ми вітаємо, повертаються до нас і викликають у нас приємні й добрі почуття.

[повністю]