Освячення церковних будівель

Церковна будівля освячується перед проведенням у ній першого богослужіння. Перебіг богослужіння з нагоди освячення відрізняється від звичайного лише священним дійством, яке пов’язане із освяченням храму. Його, зазвичай, проводить окружний апостол чи апостол. В основе освятительного богослужения лежит библейское изречение, указывающее на это торжественное событие. Во вступительных словах руководитель богослужения выражает благодарность к Богу. Также высказывается признательность братьям и сестрам по вере за принесенные пожертвования, благодаря которым стало возможным это строительство, и за вклад в строительство его участников. Также зачитывается хроника общины.
В освятительной молитве дом Божий предается во имя Триединого Бога своему сакральному предназначению. Таким образом, здание освящается в качестве места откровения Святого Духа. Отныне здесь будет возвещаться Божье слово и будут дароваться таинства. Всё происходящее в этом доме должно служить завершению жаждущих спасения до момента Второго пришествия Иисуса Христа. Церковное здание и все, кто в нем собирается, передаются Божьей защите и служению Его ангелов.
Отныне освященная церковь является местом поклонения Богу, а также прибежищем для ищущих спасение людей, и служит тому, чтобы на богослужении предлагались Божественное утешение, укрепление веры и мир душе.
Если церковное здание больше не используется для проведения богослужений, то совершается богослужение по лишению его священного характера (десакрализация). На этом последнем богослужении прекращается определенное при освящении предназначение церковного здания в качестве святого места Божественного деяния. После десакрализации оно снова становится обычным зданием, которое может быть использовано для других целей.

В основу такого богослужіння кладуть відповідне біблійне слово. У вступній промові ведучий богослужіння висловлює вдячність Богові, а також братам і сестрам, завдяки жертовності та активній участі в будівництві яких стало можливим зведення церковної споруди. Зачитують також літопис громади.
Завдяки освячувальній молитві, яку виголошують в Ім’я триєдиного Бога, будівля стає Божим храмом, місцем одкровення Святого Духа. У ньому відтепер звіщатимуть Боже слово й вершитимуть сакраментальні таїнства. Усе, що відтепер відбуватиметься у святому храмі, має на меті готувати спраглі спасіння душі до Другого пришестя Ісуса Христа. Як храмова будівля, так і люди, які приходять до неї, перебувають під Божим захистом і ангельським заступництвом.
Отже, освячений храм є місцем поклоніння Богові, а також притулком для людей, що спраглі порятунку. Під час богослужінь вони отримуватимуть Божу втіху, зміцнюю віру й отримують наснагу для душі.
Якщо церковна споруда перестає використовуватися за духовним призначенням, то проводять спеціальне богослужіння, під час якого відбувається її десакралізація (позбавлення духовного призначення) і вона перестає бути святим місцем, у якому діє Бог. Після десакралізації ця споруда знову стає звичайною будівлею, яку можна використовувати для будь-яких інших цілей.