Одна п’ятирічна дівчина разом з іншими дітьми католицького садочку під час богослужіння вийшла вперед для того, аби отримати благословення від керівника цього закладу. Після того, як це відбулося, вона обернулася, глянула на своїх батьків і знизувала плечима. Бо не зрозуміла церемонії, що відбулася над нею: її, поклавши руки на голову, благословляли й наставляли благими побажаннями. Це було для дівчинки чимось загадковим. Разом з іншими дітьми вона потім повернулася на своє місце. [повністю]

Ах, ми знову поведемо мову про це неоднозначне слово «боротьба». Ісус вів мову про те, що ми не маємо противитися злому? Він зокрема наголошував: «Тому, хто б’є тебе в одну щоку, підстав і другу»? Окрім цього, Господь не раз вів мову про досконалу любов. Про любов не тільки до ближнього, а й – до ворога? Адже саме така любов має бути притаманною Його учням. А тепер ми ведемо мову про «боротьбу»? Чи вірно це? Чи правильно поступав апостол Павло, коли мовив до свого друга і єпископа Тимофія: «Змагайся добрим змагом віри».

Ісус згадував про боротьбу лише один раз – й одразу заперечив її: «Царство Моє не від світу цього. 

[повністю]

Ісус запрошує всіх до Себе: «Прийдіть до Мене всі втомлені й обтяжені, і Я облегшу вас». Він не оцінює, чи це «правильна» людина чи ні. Він запрошує будь-яку людину пройти свій життєвий шлях разом з Ним назустріч небесам. Хто пристає на Його пропозицію, той здатний змінювати щось. Бути християнином означає жити й зазнавати постійних змін.

[повністю]

Ось і прийшов новий 2019 рік. Він може бути схожим до квітучих лугів з багатьма несподіванками і радощами життя; або – до засніжених гір, снігові кристали якої виблискують на сонці найрізноманітнішими відтінками обітниць.

Для багатьох наступний рік може бути подібним до колеса, у якому біжить білка; або – до глибокої печери, яка не пропускає сонячного світла. Картина нашого життя в 2019 році значною мірою малюватиметься нашими довір’ям, думками й станом душі.

[повністю]

Кожному з нас приємно отримувати подарунки! Особливо, якщо вони несподівані. Приносити дарунки іншим – також приносить радість. Відомий письменник Марк Твен висловив цю думку так: «Щастя по-справжньому зазнаєш лише тоді, коли ділиш його з іншим». А народна мудрість з цього приводу гласить: «Радість, яку ти даруєш людям, згодом повернеться у твоє серце».

Людині не властиво жити самотнім життям. Саме тому, як повідомляється у Священному Писанні, Бог створив для людини йому подібного. Це – інша людина, з якою можна спілкуватися; якій можна підносити дарунки й отримувати їх від неї. Отже, приносити дарунки – це глибоко притаманне людині. Дарунки дарують навіть малі діти.

[повністю]