Гучна вечірка в розпалі. Усі присутні в піднесеному настрої. Веселяться, жартують, розповідають один одному анекдоти. Лунає гучний сміх. Раптом хтось дає волю своєму талантові й починає глузливо мавпувати з братів і сестер громади. Присутні надривно сміються, а хтось від нестримного сміху ледве вимовляє: «Годі! Перестань, а то животи в нас зараз луснуть!»

 У неділю вранці я зустрічаюся з братами й сестрами, з яких ми вчора ввечері так щиро насміхалися. І дійсно, сестра, неначе качка, перекидається з боку на бік. 

[повністю]

Iснує крилатий вислів: «На відстані любов міцніє». Він, ймовірно, передає бажання закоханих легше зносити тимчасове розставання й тамує біль розлуки. Є й інший вислів, який виражає протилежне: «Зникне з очей, зійде з думки».

Поверхневі стосунки не витримують випробовування розлукою. Відстань для любові – неначе вітер для вогню. Вона гасить незначне й роздмухує велике полум’я любові. [повністю]

Ми пережили нещодавно в Монголії незабутні дні з нашим Першоапостолом Жан-Люком Шнайдером й Окружним апостолом Вольфгангом Надольним. Традиційною релігією цієї країни є шаманізм. Однак, ще за два століття до Р. Х. у країну почав проникати буддизм. Починаючи з часу панування великого завойовника Чингісхана (XII ст.), дедалі більшого поширення зазнав буддизм у формі ламаїзму й згодом став державною релігією.

[повністю]

Макс повертається після гри у футбол із запізненням додому. Він ще заїжджає велосипедом у двір, як мати стоїть на порозі дому й гукає: «Давай мерщій! Ти мусиш йти на заняття з конфірмантами. Ось твоя сумка з речами». Макс посміхається: «Ні, мамо! Я не мушу» – «Чому? Що сьогодні не відбудеться заняття з конфірмантами?» – «Ні, відбудеться. Але я не мушу йти на заняття, мамо! Я хочу туди йти. Воно мені подобається».

Макс бере свою сумку й вирушає до церкви. Якщо ми щось «мусимо», то примушуємо себе до цього. Бо воно нам не подобається. Але нас змушують: «Ти мусиш!» У нас немає іншого вибору. [повністю]

Напередодні страждання, смерті і воскресіння Ісус молився до Свого Отця Архієрейською молитвою й просив у Нього, аби Він зберіг ради в Його Імені Його учнів, майбутніх апостолів, «щоб були одно, як Ми» (Від Івана 17, 11).

Молячись, Ісус просив не тільки за апостолів, «але і за тих, які завдяки їхньому слову ввірують в Мене, щоб усі були одно, як Ти, Отче, в Мені, а Я в Тобі, щоб і вони були в Нас об’єднані; щоб світ увірував, що Ти Мене послав» (Від Івана 17, 20– 21). Молитва й прохання Божого Сина підкреслюють Божественний характер єдності: між Богом Отцем, Сином і Святим Духом існує досконала єдність.

[повністю]

"Віра, надія і любов – запорука спасіння. Ми віримо, що Бог є любов’ю і довіряємо Йому. Віра породжує надію і вселяє любов. Ми відповідаємо на Божу любов і для цього слухняно виконуємо Його Заповіді й любимо так, як любив Ісус. "

Джерело: Часопис “Наша ciм’я” випуск 10, жовтень 2018

[повністю]