Учні збагнули: воскресіння довело, що Ісус воістину був Христом, Месією, посланим Богом. Його послання – не просто гарна історія і не просто більш-менш майстерна проповідь. А Божественна істина! Те, що Ісус говорив про Бога, було істиною. Бог воістину є Таким, Яким представив Його нам Ісус. Він – доброзичливий Отець, Бог любові, милості й милосердя. Він любить людей, незважаючи на їхні гріхи, і турбується про них. Таке уявлення тогочасних людей не було традиційним.

[повністю]

Учні збагнули: воскресіння довело, що Ісус воістину був Христом, Месією, посланим Богом. Його послання – не просто гарна історія і не просто більш-менш майстерна проповідь. А Божественна істина! Те, що Ісус говорив про Бога, було істиною. Бог воістину є Таким, Яким представив Його нам Ісус. Він – доброзичливий Отець, Бог любові, милості й милосердя. Він любить людей, незважаючи на їхні гріхи, і турбується про них. Таке уявлення тогочасних людей не було традиційним. 

[повністю]

Отже, дійсно ніщо не може відлучити нас від Божої любові. Наше спасіння не залежить від обставин, у яких ми живемо. Що б нам не доводилося переживати, це не може перешкодити нашому спасінню. Наше спасіння залежить не від того, що відбувається в нашому житті, а від нашої волі й рішучості бути разом з Ісусом.

[повністю]

Люди коять провину один перед одним. Бути залежним від прощення – це частина людського буття. Здатність відшкодовувати збитки і примирятися є важливими аспектами людського співіснування. Навіть якщо вислів «я перепрошую» міцно вкоренився в нашій мові, ми все ж не можемо самостійно простити собі за скоєні проступки перед іншими людьми, бо залежимо від їхнього прощення. Те саме стосується і Бога. Прощення гріхів можливе лише завдяки Божій милості. Саме Бог у Своїй всемогутності касує повністю гріхи й остаточно усуває борг грішника перед Ним. Однак це стосується виключно стосунків з Богом. Незалежно від цього, будь-які наслідки і відповідальність перед державою чи третіми особами зостаються, а також обов’язок відшкодувати заподіяну шкоду.  [повністю]

На кожному богослужінні, коли ми святкуємо Святе Причастя, ми відчуваємо передсмак шлюбної вечері на небесах. Це також особлива милість. Коли ми разом святкуємо Святе Причастя – у великій чи малій громаді – Бог через Святого Духа викликає у нас передчуття великої радості, яку ми переживатимемо під час шлюбної вечері на небесах. Кожного разу, коли ми святкуємо Святе Причастя, ми славимо Бога і дякуємо Йому за те, що Він послав Свого Сина, ми дякуємо Йому за жертву Ісуса Христа. Ми пам'ятаємо, що Він визволив нас від панування гріха.

[повністю]

Ми вдячні за те, що Бог покликав нас. Поміркуйте над тим, як ви стали новоапостольськими християнами. Коли я дивлюся навколо себе, то часто запитую у себе: «Чому саме я? Чи є тут якесь пояснення? Чому Ісус вирішив, що я маю бути з Ним у Його Царстві? Чому Він наділив мене даром Святого Духа?» Чесно кажучи, я знаю багато людей, які є набагато кращими за мене, але вони не знають Ісуса Христа. Вони не удостоїлися милості повірити в Бога. Ми не знаємо, чому так відбувається. Тож будьмо вдячні за наше покликання. Знання того, що Бог любить нас, робить нас глибоко щасливими, отже блаженними.

[повністю]

«Ви чули, що було сказано давнім: Не вбивай; і коли хтось уб'є, той підпаде судові. А Я кажу вам, що кожний, хто гнівається на брата свого, підпаде судові. Хто ж скаже братові: Нікчема! – той підпаде Верховному Судові. А хто скаже: Дурень! – той підпаде під вогонь пекельний». (Від Матвія 5, 21 і далі). «Ви чули, що було сказано: Не чини перелюбу. А Я кажу вам, що кожний, хто дивиться на жінку з пожаданням, той вже вчинив перелюб з нею в своїм серці» (Від Матвія 5, 27 і далі). «Ви чули теж, що було сказано давнім: Не клянись неправдиво, і виконаєш твої клятви Господеві. 

[повністю]