Ми вдячні за те, що Бог покликав нас. Поміркуйте над тим, як ви стали новоапостольськими християнами. Коли я дивлюся навколо себе, то часто запитую у себе: «Чому саме я? Чи є тут якесь пояснення? Чому Ісус вирішив, що я маю бути з Ним у Його Царстві? Чому Він наділив мене даром Святого Духа?» Чесно кажучи, я знаю багато людей, які є набагато кращими за мене, але вони не знають Ісуса Христа. Вони не удостоїлися милості повірити в Бога. Ми не знаємо, чому так відбувається. Тож будьмо вдячні за наше покликання. Знання того, що Бог любить нас, робить нас глибоко щасливими, отже блаженними.

  У світі так багато людей, які страждають від того, що їх ніхто не любить. Є чимало людей, які люблять свого чоловіка, свою дружину, своїх дітей. І в якийсь момент вони усвідомлюють, що ця любов є односторонньою, що інша людина не любить їх і не відповідає взаємністю. Це жахлива річ. На ще інших людей не звертають уваги. Вони є частиною суспільства, але ніхто не бачить, ніхто не помічає їх. Їх просто використовують. Використовують їхню працю, використовують їхню допомогу, а особистість, яка стоїть за цим, нікого не цікавить. А що відбувається з нами? Нас без жодної видимої причини любить Той, Хто досконалий і святий. Ми можемо бути впевнені в цьому. Упевненість у тому, що нас люблять, викликає у нас велику радість і мир.   Бог додає нам також упевненості в тому, що Він прийде, аби забрати нас до Себе. Це не просто можливість; це не те, що може статися, а може й не статися. Ні, ми можемо бути абсолютно впевненими, що Ісус Христос прийде, аби забрати нас у Своє Царство. Це вселяє у нас силу духу й додає упевненості. Брате і сестро, ти знаєш, куди ти йдеш. Ти знаєш своє майбутнє. Чи багато людей можуть сьогодні сказати про себе це? Так чимало людей бояться майбутнього: майбутнього своєї країни, майбутнього свого життя, майбутнього світу. А ми вже знаємо кінець історії. Він абсолютно очевидний, і це викликає у нас неймовірний спокій.   Ми також свідомі того, що ніщо і ніхто не може перешкодити нам увійти в Боже Царство. Наше спасіння залежить тільки від нас самих. Поки ти рішуче налаштований виконувати Божу волю, то можеш бути абсолютно впевнений, що Ісус візьме тебе до Себе. Це залежить ні від кого іншого, це залежить не від обставин, у яких ти проживаєш. Тут є тільки одна умова: ти маєш бути готовим виконувати Божу волю, тобто маєш бути готовим любити Бога й любити свого ближнього. Як добре знати, що Бог не вимагає від нас чогось неможливого. Він не вимагає від нас страждання чи чогось надзвичайного, щоб ми отримали спасіння. Єдине, що Він вимагає від нас – це любити Його і любити ближнього. У цьому немає нічого неможливого, це може виконати навіть дитина. Це мир і радість тих, хто знає, що покликаний на шлюбну вечерю Агнця.

 

 

З Богослужіння Першоапостолу

Быльше про це:  Часопис «Наша ciм’я» випуск 8, серпень 2024