Вагітність і народження дитини є особливо важливою подією в житті батьків. У цей час вони потребують належної духовної опіки. З моменту зачаття і народження дитини батьки несуть спільну відповідальність за її життя. Допологове благословення для немовляти є першим виявом Божого діяння на благо людини. Это священнодействие, связанное с дарованием благословения, совершается над матерью по ее желанию. Тем самым Бог дает матери силы в соответствии с ее верой заботиться о своем ребенке в период его предродового развития. Благословение идет на пользу также и душе еще не рожденного ребенка. Оно придает матери уверенность в том, что как она, так и ее ребенок защищены в руке Господней.
Пока ребенок развивается в теле матери, он полностью с ней связан.
Он принимает не только то, чем питается мать; на душу ребенка влияют также и материнские ощущения и переживания. Отсюда следует, что через молитву и осознанное вовлечение развивающегося ребенка в ее жизнь в вере мать может в большой мере способствовать угодной Богу предродовой заботе о его душе.
С предродовым благословением не связано обещание беспроблемного течения беременности или рождения здорового ребенка.

Священне дійство із допологовим благословенням звершують над матір’ю, якщо вона цього бажає. Завдяки йому Бог додає матері духовних сил, потрібних для спілкування з немовлям у час його допологового розвитку.
Отже, Господнє благословення впливає на становлення душі немовляти, яке ще не народилося. Воно водночас додає матері впевненості у тому, що вона, та її немовля перебувають у надійних, у Божих руках. Адже у лоні матері дитя повністю залежне від неї.  Воно не тільки споживає їжу, якою харчується мати, а й зазнає впливу з боку материнських відчуттів і переживань.  Таким чином, завдяки молитвам та життю з вірою мати проявляє духовну опіку над своєю дитиною. Допологове благословення не є гарантією безпроблемного протікання вагітності та народження здорової дитини.