З нагоди свята Пасхи апостол А. Будник завітав в округ «Західна Україна». Там він провів два святкові богослужіння: перше на Великодню П’ятницю – у Нововолинську; а друге з нагоди Пасхи – у рідній громаді міста Львова.

      У Нововолинську зібралася чимала громада. Брати й сестри з радістю очікували на приїзд Господнього посланця. Ділячись своєю радістю у Господі, вони запросили на це святкове богослужіння своїх родичів, колег по роботі, сусідів і знайомих.

     У Великодню неділю, на Пасху, апостол проводив богослужіння у рідній львівській громаді. І хоча він та його родина належать до цієї громади, її члени, наші брати й сестри, бачаться з ним не частіше, ніж брати й сестри інших підопічних апостолові українських і балканських громад.

     В основу святкового богослужіння з нагоди Великодня апостол поклав слова з Євангелії від Івана 2, 22: «Та коли воскрес із мертвих, то й пригадали Його учні, що Він оте говорив їм, і увірували Писанню та слову, яке Ісус був вирік», якими служили в усіх новоапостольських громадах. Кульмінацією пасхального свята у громаді було Святе Запечатання найстаршого «гостя» громади Свістеліна Михайла Павловича, якому виповнилося 87 років, і наймолодшої тримісячної Адель. Ця подія додала до пасхальної радості братів і сестер, а також гостей громади ще більшої радості. Адже Михайло Павлович упродовж більше двох десятків років регулярно відвідував богослужіння громади, досліджував Божу справу. Усі присутні відчули на собі повноту Господньої радості, викликаною тим, що сім’я Божих дітей поповнюється і зростає.

      Після богослужіння традиційно спілкувалися з апостолом за чашкою кави, частували один одного вишуканими пасхальними тістечками.