Квітень 2016: З Божою допомогою!

 «Примирення» – це слово легко вимовити, та часто нелегко поступити згідно з ним у своєму житті. Аби осягнути примирення, часто доводиться пройти чималий шлях, який вимагає від нас неабияких зусиль: з боку кривдника – розуміння того, що його вчинок був неправильним, а також готовність попросити вибачення й примиритися; з боку потерпілого – готовність прийняти вибачення й простити.


 Нерідко винуватцями конфлікту є обидві сторони, і це ускладнює примирення: хто піде першим назустріч? Хто здолає власну гордість й вибачиться за свій поступок? Хто ризикне виявитися у такій ситуації «слабаком»?

 На прикладі Якова й Ісава ми бачимо, що примирення все ж можливе. Прийшов час, коли Якову стало нестерпно важко вважати свого брата за ворога. Він забажав примирення з ним. Як він домігся цього? Спершу він помолився і попросив у Бога помочі; він зокрема мовив: «Убережи мене від руки мого брата». Потім намагався відшкодувати заподіяне і на знак примирення надіслав Ісавові частину свого майна. Спочатку Ісав відхилив дарунки брата: «Я маю багато, мій брате, – твоє нехай буде тобі».

  Та коли він збагнув серйозність наміру Якова щодо примирення, то прийняв братерський подарунок і між ними запанував мир.З Божою допомогою можна осягнути примирення. Тоді ми – перебуваючи в положенні Якова – прагнутимемо примирення; а – в положенні Ісава – зможемо перемогти самих себей прийняти вибачення.Імпульс із богослужіння Першоапостола