Хто я?

!

   Хто я? – Яке безглузде запитання. – Дуже просто: «Я – це я. Я є таким, яким створив мене Бог, яким народили мене мої батьки; яким сформували мене середовище і моя власна воля». – І на цьому можна було б поставити крапку. Та можна було б ще запитати в себе: «Хто все ж, насправді, є я? Яким я бачу себе? Яким бачить мене мій ближній?Яким бачить мене Бог?» На ці питання, як не дивно, існує безліч відповідей. Вони можуть бути для нас корисними і допомогти краще розгледіти самого себе. Вони можуть також відчинити нам очі, аби ми правильно бачили й приймали відповідні рішення на користь Господа.

    Ісус сказав прямо Натанаїлу про те, яким бачив його. Раптом у Натанаїла відбулося прозріння і він сказав: «Учителю, Ти – Син Божий, Ти – Цар Ізраїлів».

Сказати таке спонукали його слова Ісуса Христа. Адже ще декілька хвилин тому той самий Натанаїл скептично відгукувався про Ісуса: «А що доброго може бути з Назарету?» Подібне просвітлення може відбутися й у нас, людей XXI століття. Якщо ми збагнемо, як виглядаємо в Божих очах, то можемо також зазнати духовне прозріння.

  Звернімося ще до одного відомого місця в Євангелії, у якому йдеться про подвійне питан- ня Ісуса до Своїх учнів. Він зокрема спитав: «За кого мають люди Сина Чоловічого?» і «На вашу ж думку…Хто Я?». Палітра відповідей на ці питання була широкою: одні люди вважали Ісуса за Івана Хрестителя, інші – за Іллю, а ще інші за одного з пророків. А Симон, Його учень, дав Господові чітку відповідь: «Ти – Христос, Бога живого Син». Ісус мовив, що таке розуміння дав йому Небесний Отець. Він назвав Свого учня Петром (скелею) і наголосив, що побудує на цій скелі Свою Церкву.

 Нам, аби скласти уяву про глибину своєї віри, треба також час від часу запитувати в себе: «Хто є для мене Ісус Христос?» Від людей з оточення нам доводиться чути позитивну й негативну думку про себе. Ми можемо брати її до уваги, або, як це не раз розбив Ісус Христос, нехтувати нею. Адже наша цінність, цінність людини й особистості, не по- винна залежати від думки сторонньої людини. Дітріх Бонхеффер свого часу влучно сказав: «Бог любить тебе не тому, що ти є цінним; а ти є цінним, бо Бог тебе любить». Отже, важливо: що Бог думає про мене?

   Святе Писання дає нам низку відповідей на це питання. Найбільш неприємною є наша від- повідь: «Я – як і всі люди – є, на превеликий жаль, грішником. Я не завжди, як слід, прославляю Бога». Та Господь все ж приймає мене: «Він нахиливсь до мене й вислухав моє благання. І витягнув мене з погибельної ями ˂… і поставив на скелю мої ноги, ствердивши мої кроки». Отже, я є вельми цінним у Бога, і Він небайдужий до моїх турбот: «Коли тривожиться у мені дух мій, – Ти знаєш мою стежку». Бог бачить і знає про кожного з нас зокрема: «Прикликав тебе твоїм ім’ям, ти – Мій!» Господь відкупив нас високою ціною і пропонує Своє спасіння. Він бачить у кожному з нас Своїх дітей. Він любить нас так палко, що Сина Свого віддав за нас.

  Якщо ми забажаємо, то завдяки Його слову й милості можемо здобувати сутність Ісуса Христа; так, щоб усі навколо бачили: я – Боже дитя; я прагну бути ним.

Джерело:  Часопис “Наша ciм’я” випуск 6, червень 2017