Дарунки

5Кожному з нас приємно отримувати подарунки! Особливо, якщо вони несподівані. Приносити дарунки іншим – також приносить радість. Відомий письменник Марк Твен висловив цю думку так: «Щастя по-справжньому зазнаєш лише тоді, коли ділиш його з іншим». А народна мудрість з цього приводу гласить: «Радість, яку ти даруєш людям, згодом повернеться у твоє серце».

Людині не властиво жити самотнім життям. Саме тому, як повідомляється у Священному Писанні, Бог створив для людини йому подібного. Це – інша людина, з якою можна спілкуватися; якій можна підносити дарунки й отримувати їх від неї. Отже, приносити дарунки – це глибоко притаманне людині. Дарунки дарують навіть малі діти.

 

Якщо не приносити один одному дарунок, то таке людське спілкування не буде спроможним. А якщо хтось підносять дарунок добровільно й від щирого серця: «Я бажаю принести подарунком своєму ближньому радість!», то вони викликають в душі глибоке зворушення, а також – почуття радості, симпатії, близькості, родинності, упевненості й вдоволення.

Нещодавно я натрапив на ще один вислів: «Ми отримуємо в дарунок чимало, що й вічності не вистачить, аби віддячитися за них!» Це райське міркування: ми маємо стільки причин для вдячності, що й думати не сміємо про суперечку чи незгоду. Рай прийде, коли всі людські серця будуть сповнені вдячністю, адже тоді Господь запровадить Своє Царство.

У Святому Писанні є чимало прикладів того, які дарунки люди приносили один одному. Апостол Петро й Іван подарували розслабленому біля храму не золото й срібло, на яке він очікував, а щось зовсім несподіване: в Ім’я Ісуса вони подарували йому здоров’я. Це – неперевершений дарунок!

Убогі громади Македонії зібрали кошти й передали апостолові Павлові, аби він передав їх і надав підтримку ще біднішим у Єрусалимі. Три мудреці зі Сходу принесли новонародженому Ісусові в дарунок ладан, миро й золото. Одна грішниця подарувала Господові «алябастрову посудину щирого й дорогоцінного нарду й … вилила його Йому на голову». Вона була грішницею, та Господь без вагань прийняв цей дарунок від неї.

Дарунок можна відхилити. Адже він може не відповідати нашій уяві чи нашим уподобанням; він може бути надто великим чи надто малим; він може походити від людини, яка не є нам приємною і бажає схилити нас таким чином на свою сторону, або зобов’язати віддячитися за свій дарунок ще більшим. Отже, існує чимало причин, аби відхилити дарунок. Людство у своїй історії відхилило найбільший Дарунок. У Священному Писанні мовиться про те, що більшість людей не прийняло цей Дарунок. Для деяких Він виявився неабияким викликом, бо бажали стратити Його. Ми, якщо бажаємо, можемо прийняти цей прекрасний Дарунок.

 Ісус Христос – це Божий Дарунок, Який з нагоди Різдва спонукає нас приносити дарунки ближньому. «Бог бо так полюбив світ!» Ангел Господній звістив пастухам про велику радість і про мир на землі, а також мовив: «Народився Спаситель!» Кращий і цінніший від цього дарунку нам жодна людина не спроможна піднести.