Велкидень: Душпастирський лист

Он лайн богослужениеДорогі брати і сестри,

Бог Син в Ісусі Христі був вельми близьким до людей, Він проявляв до них Свою любов, милість, доброту і турботу.Ісус Христос приймав усіх – Він нікого не відштовхував від Себе, навіть – учня зі Свого близького оточення, про якого знав, що він зрадить Його. Ісус любив беззастережно – Він проявляв любов, приміром, до людей, які знаходилися на узбіччі суспільства, а також – доброту й милість до грішниці. Ісус прощав усім – Він прощав, навіть йдучи шляхом на Голгофу, а також – під час розпʼяття, коли молився за своїх кривдників: «Отче, відпусти їм, не знають бо, що роблять» (Лк 23, 34). 

Ісус виявляв турботу про всіх – Він, будучи розп’ятим, турбувався про Свою матір, бо доручив Апостолові Іванові опікуватися нею. Ісус віддав Себе заради всіх людей – досконалим чином це проявилося у Його жертовній смерті на хресті.

 Ісус Христос і сьогодні поруч з нами – Він перебуває на нашому боці. Я знову згадую про Його обіцянку, яку нам треба зберігати в своєму серці: «Отож Я з вами по всі дні» (Мт 28, 20). Вона додає нам впевненості й ми, плекаючи зв᾽язок з Ісусом, знову й знову черпаємо силу, мир, мужність і втіху. Ісус турбується про нас, коли дарує нам Своє слово, Свою милість, Свої мир і благословення. Нам, зі свого боку, треба також звертатися до Ісуса й вірно слідувати за Ним: для цього нам треба брати приклад з Ісуса, виявляти серйозний намір виконувати Божу волю і дедалі більше набувати сутність Ісуса. Аби ви твердо слідували за Ісусом і набували Його помисли й сутність, я надсилаю вам біблійну цитату з Івана 10, 17–18, яка лежить в основі богослужіння на Страсну Пʼятницю: «За те Отець Мій Мене й любить, бо Я кладу Моє життя, щоб знову його взяти. Ніхто його в Мене не забирає, бо Я Сам кладу його від Себе. Владу бо маю його покласти і владу маю назад його забрати; від Отця Мого прийняв Я цю заповідь». 

Для ворогів Ісуса розпʼяття було днем тріумфу; їм здавалося, що вони домоглися своєї мети. Для Його учнів розп’яття також здавалося тріумфом зла. Вони нічого не розуміли: адже Він – їхній Учитель, Який мав неабияку владу й силу, тепер дозволив схопити Себе і, не пручаючись, віддати Себе в руки ворогів. Навіть Небесний Бог не втрутився у цю ситуацію! Однак, Ісус мовив на хресті: «Звершилось!» (Ів 19, 30). Цими словами Він підтвердив: «Ні, Я – не просто жертва людського насилля. Не зло звершило свій задум, а Я виконав дане Мені Отцем доручення. Моє доручення полягає у тому, аби виконати волю Мого Отця». 

Волею Бога було, аби Його Син прийшов на землю і показав людям Його любов. Ісус, як і Отець, любить людей і бажає їм спасіння. Він зокрема мовить: «Я перебуваю на вашому боці, Я солідарний з вами, Я, як і ви, пройду через усе. Я буду голодувати й зазнаю спрагу, Я знесу біль; Я перетерплю усе, що доводиться зазнати людям у житті: людські слабкість, лукавство, обман, боязнь та інше; і все ж Я залишуся Людиною і заповідаю вам: «Я перебуватиму з вами до кінця. Я піду задля вас на смерть; Я буду солідарний з вами; людина помирає і Я помру». 

Божа воля полягає в тому, аби показати людям, що Він любить їх. Бог – з людьми, Він – на їхній стороні аж до кінця, аж до смерті! Ісуса Христа ніхто не змушував виконувати волю Отця. Для Нього було важливо показати людям: «Мій Батько любить Мене, бо Я з Ним одно. Його воля – це моя воля. Ніхто не позбавить Мене життя; що Отець хоче, того Я хочу. Любов Мого Отця – це Моя любов. Я бажаю спасти людей, тому борюся зі злом». Ось яким було рішення Ісуса. Він не був надлюдиною, Ісус, як і будь-яка людина, боявся страждань і смерті. Тому мовив: «Отче Мій, якщо можливо, нехай мине ця чаша Мене. Однак не як Я бажаю, лише – як Ти!» (Мт 26, 39). Божа воля була для Ісуса важливішою за Його страждання; тому Він виконував її аж до смерті.

З сердечними вітаннями, ваш

Окружний Апостол

Міхаель Еріх