Душпастирський лист

Дорогі брати й сестри!

 Єднаючись з Господом, ми ніколи не зазнаємо самотність й одинокість, а – Його втіху, близькість і турботу. Господь любить і розуміє нас. Довіряймо Йому та розповідаймо про все, що хвилює нас: про радість і про горе – Він прокладе нам шлях і буде супроводжувати нас і нести на Своїх руках.

Господь мовив, що постійно чинить те, що до вподоби Отцеві (Ів 8, 29). Коли ми підтримуємо тісний зв’язок з Господом, то сповнюємося силою, зростаємо й беремо приклад з Нього і поводимо себе так, аби все більше подобатися Богові. При цьому, не важливо, чи вдається нам цілковито все – Господь бачить наше серце і знає про наші наміри. Якщо ми будемо віддавати себе Йому й плекати тісний зв’язок з Ним, то Він в усьому надасть нам допомогу і ми зможемо зберегти Йому вірність, аби під час Його Другого Пришестя увійти у прекрасне й нерозлучне єднання з Ним.

Волю і силу поступати саме так ми черпаємо з Божого слова. Тому я надсилаю вам Боже слово, яке міститься у Рим 6, 4–5, і було покладене в основу недільного богослужіння:

«Ми поховані з Ним через хрищення на смерть, щоб, як Христос воскрес із мертвих славою Отця, і ми теж жили новим життям. Бо якщо ми з'єднані з Ним подобою Його смерти, то будемо і подобою воскресіння».

Будучи розп᾽ятим на хресті Голгофи, Ісус Христос здобув перемогу над гріхом. Під час хрещення ми прийняли рішення померти для гріха й жити з Христом. Якщо ми були хрещені в малолітньому віці, то це рішення ми висловлювали клятвою конфірманта.

Під час хрещення ми, образно мовлячи, долучилися до Христового Тіла. Будучи членами Христового Тіла, ми тісно пов’язані з Ним, Головою. Людина, яка «зрослася» з Христом, віддає на смерть свою попередню і стару сутність.

Хоча сили зла повною мірою виступили проти Ісуса, Він усе ж до кінця виявив послух Своєму Небесному Отцеві. Ми також прийняли рішення «відрікатися від справ і сутності сатани» й противитися злу. Виявляючи віру й послух, ми віддали себе Ісусові. Ми служимо Йому й звіщаємо Євангеліє – для цього розповідаємо іншим людям про те, що є важливим у нашому житті й живемо відповідно до Євангелія. Ми таким чином допомагаємо їм отримати спасіння в Ісусі Христі.

Ісус з любові до грішників ішов до кінця і стояв за них аж до смерті. Під час конфірмації ми присягали, що також зберігатимемо вірність Ісусові аж до самого кінця. Ми просимо в Бога, аби допоміг нам за будь-яких обставин зберігати вірність складеній нами обітниці.

З Ісусом Христом ми живемо новим життям (вірш 4). Хрещення істотно змінило наші стосунки з Богом, а отже – наше життя:

  • Віра в Ісуса Христа й боротьба зі злом відкривають нам доступ до Його благодаті: будучи тісно пов’язаними з Ісусом Христом, ми приймаємо від Нього благодать і спасіння, і тепер нам вже не треба нести тягар своїх гріхів (вірш 14). Саме так Він долучає нас до Своєї перемоги над гріхом.
  •  Ми тепер живемо для Господа (вірш 10) – наша мета противитися злу; наше завдання – звіщати про жертовну смерть і воскресіння Ісуса Христа, а також про спасіння, доступ до якого Він відкрив нам.
  •  Ми відчуваємо близькість Бога, бо робимо те, що Йому до вподоби (Ів 8, 29). Господь віддав за нас Своє життя, Його жертва є вічно сущою. Воскреслий Ісус працює над тим, аби завершити справу, яку розпочав у нас, (Флп 1, 6). Якщо ми будемо виявляти вірність Господові й прагнути дедалі більше зростати до Його сутності, то Він долучить нас до воскресіння – під час Свого Другого Пришестя.

З сердечними вітаннями, ваш

Окружний Апостол

Міхаель Еріх