Душпастирський лист

52706481_824826347862876_6167580085097332736_oДорогі брати і сестри!

Під час Святого Запечатання ми прийняли в дарунок Святого Духа – це дар від Бога, яким Він виявив до нас Свою любов. Хрещення Водою і Святим Духом являють собою народження згори, з Води й Духа, завдяки якому ми стали Божим дітьми (пор. 1-е Івана 3,1). Будучи Божими дітьми, ми готуємося до Другого Пришестя Ісуса, до спільності з Ним і безпосереднього єднання з Богом у славі. Мета, яку ми тримаємо в полі свого зору, і яка абсолютно перевершує наше людське уявлення, додає нам утіхи у нелегкій ситуації: у час скорботи, нужди і страждань.

Ми, Божі діти, довіряємо Небесному Отцеві і знаємо: «Божа любов є досконалою і ніхто й ніщо не спроможний відлучити нас від неї! Бог не забуває про нас!» Ми виявляємо довіру до Божого Сина, Ісуса Христа, Який перебуває поруч із нами, супроводжує й турбується про нас. Він бере нас на Свої руки й несе, дарує радість і наснагу; у Ньому ми почуваємо себе захищеними. Разом з даром Святого Духа у наші серця влилася любов Бога. Вона спонукає нас уникати гріха й всього того, що не узгоджується з Божою волею. Вона допомагає нам на словах і на ділі втілювати Євангеліє у життя. Любов є водночас джерелом нашої вдячності й мотивацією для жертовності.

Натхненне Святим Духом Боже слово укріпляє наші віру, довіру й любов, та благословляє нас дарами Святого Духа. Я надсилаю вам біблійне слово з 2-го Корінтян 3,17, яке було покладено в основу недільного богослужіння: «Господь же – Дух, а де Господній Дух, там воля». Перед тим, як повернутися до Небесного Отця, Син обіцяв послати на землю Святого Духа. З часу П’ятидесятниці Ісус завдяки Святому Духові продовжує вершити Свою справу спасіння у Церкві. Дух свободи й істини наводить людей на всю правду і свідчить про Ісуса Христа.

Святий Дух діє як сила, яка пронизує людину і:

  •  звільняє її від страху (2 Тим 1, 7–8);
  •  робить її спроможною бути знаряддям у Божих руках;
  • преображає її до образу й подоби Христа.

На П’ятидесятницю сповнені Святим Духом віруючі люди почали пророкувати. У них абсолютно зник страх перед юдеями. Як передрік Апостол Петро, дар Святого Духа

прийняли люди, які охрестилися. Перші християни, сповнившись Божою силою, звіщали Євангеліє усім людям, незалежно від статі, віку чи соціального положення (Діяння 2, 17– 18). Згадаймо про диякона Стефана, який ризикуючи власним життям, проповідував про Христа; або про Филипа, який звіщав Євангеліє ефіопському вельможі, а також про його

чотирьох доньок, які пророкували (Діяння 21, 9).

Ми також покликані пророкувати і для цього:

  • «звістуємо похвали» Бога (1-е Петра 2, 9);
  • сповідуємо віру в Христа;
  •  демонструємо своїми словами і ділами любов, яку Бог дарує нам.

Якщо відводити в своїй душі простір для діяння Святого Духа, то Він звільнить нас від страху й зробить спроможними, незалежно від віку, здійснювати служіння як «пророки

Христа» там, де Бог поставить нас. Християни Єрусалима звільнилися від матеріальних статків і проявляли солідарність з іншими людьми. Вони жертвували грошима й матеріальними статками, аби задовольняти потреби інших людей. Такі радикальні зміни свідчили про силу Святого Духа, Який діяв у церкві. Той самий Дух діє досі в церкві. Нам, аби довести це, не треба приносити у жертву матеріальні статки. Однак, нам треба турбуватися про те, аби в церкві проявлялися плоди Святого Духа, зокрема плід любові і єдності.

Ісус бажає, аби ми були єдиними, як єдині Отець і Він, і щоб світ повірив у Нього (Івана 17, 21–23). Христос очікує, аби церква відображала єдність Триєдиного Бога. Отець, Син і Святий Дух є різними і все ж вони становлять досконалу єдність. Ми, люди, є слабкими, а тому недосконалими, і все ж маємо проявляти єдність триєдиного Бога. Будьмо єдиними і солідарними!

Усі ми, незважаючи на розбіжності, «хрестилися в одному Дусі, щоб бути одним тілом»(1-е Корінтян 12, 13). Любов Бога, яка влита в наші серця, робить нас здатними долати упередженість, прощати провини й приходити на допомогу ближньому. Спонукані Божою любов’ю, пророкуймо людям «на навчання, попередження, розраду» (1-е Корінтян 14, 3). Доведімо, що Христос присутній у Своїй Церкві й для цього «будьмо в любові, що є зв’язок досконалості» (Колосян 3, 14)!

З сердечними вітаннями, ваш

Окружний Апостол

Міхаель Еріх