Ми приходимо на богослужіння з багатьох причин: ми бажаємо пережити Божу близькість, почути Його слово, хвалити і славити Бога, єднатися з нашими братами і сестрами по вірі, утамувати спрагу щодо прощення гріхів і долучитися до Святого Причастя. Ще одна причина нашого відвідування богослужінь, яку ми, можливо, не завжди до кінця усвідомлюємо, – це сповідування нашої приналежності до християнства. Для нас вельми важливо сповідувати Христа, бо це запорука спасіння – не тільки нашого, а й тих, хто завдяки нашому свідченню довідуються про Євангеліє.

За останні місяці нам з болем довелося збагнути, що богослужіння – це не щось само собою зрозуміле, а – дарунок від Бога. Але як ми можемо сповідувати Христа, якщо не відбуваються богослужіння у церкві й ми не маємо змоги відвідувати їх? Тоді ми сповідуємо Христа, коли палко прагнемо прийти на богослужіння у церкву! Під час пандемії велося чимало розмов про те, чого вона нас позбавила: спільного дозвілля з сім’єю і друзями, відвідування перукаря чи споживання смачних блюд в улюбленому ресторані. А чи вели ми мову про те, що нам не вистачає богослужінь у церкві? Якщо так, то ми істинно сповідували Христа.

Імпульс з богослужіння Першоапостола