Якщо мова заходить про Божу волю, то її найчастіше пов’язують з чимось негативним. Коли з нами сталася біда, то тому, що «такою є Божа воля». Коли Бог не вислуховує наші молитви, то тому, що вони «не узгоджуються з Божою волею».
Слова «Нехай буде воля Твоя», які містяться у молитві «Отче наш», означають для багатьох людей упокорення Божій волі чи певну відмову. Людина схиляється перед Божою волею – хоча, насправді, бажає, аби відбувалося по-іншому. Отже, у чому суть «Божої волі»?
Зазнавати удари долі? Не знаходити супутника життя? Непосильною працею здобувати копійку на роботі, яка тобі не до душі? Ні! Божа воля полягає в Його плані спасіння і відкуплення. Бог бажає, аби ми перебували разом з Ним. Ісус чітко наголошував на цьому, зокрема, в Архієрейській молитві: «… яких Ти Мені передав, перебували там, де і Я» (Від Івана 17, з 24). Ісус Христос – Бог – бажає, аби ми жили у вічному єднанні з Ним. Суть Божої волі полягає не втому, аби смиренно приймати її, а в тому, аби всім серцем погодитися з нею.
Імпульс з богослужіння Першоапостола