Едність

НАЦОдним із найбільших прохань Ісуса Христа було прохання про єдність людей, які вірують у Нього й ідуть услід за Ним. Саме про це Він щиро молився у первосвященницькій молитві (пор. Від Івана 17). Чимало людей прирівнюють єдність до одноманітності: жодних відмінностей, усі однакові. Людина в ідеалі є особистістю, тому її самобутність відповідає її власним уявленням. Але не це мав на увазі Ісус Христос, коли молився про єдність.

У Нього було інше бачення. Єдність для Христа означає єднання з Ним. Він не вимагає, аби всі були однаковими, але, щоб усі були сповнені Його любов’ю і, попри інакшість, проявляти цю любов один до одного.

Якщо в громаді відсутня Христова любов, то відмінності призводять до розколу; тоді люди тільки бачать, що ближній є іншим і це викликає в них обурення; вони бачать виключно себе, а також гадають, що виконують усе краще від інших. А якщо в громаді панує Христова любов, то цього немає; тоді інакшість і відмінності збагачують її; тоді ми об’єднані у Христі. Зовсім різні. Та все ж єдині у Христі.

 Імпульс із богослужіння Першоапостола