Повідомлення євангеліста Луки зводиться до небагатьох слів: «…і вона породила свого Сина Первородного, сповила Його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді» (Від Луки 2, 7). Незаконнонароджене Немовля народжується у повній убогості. Адже убогість у перекладі з грецької означає «чужбина». А Вифлеєм знаходиться на відстані декількох днів шляху від Назарету. Для Новонародженого знайшлося місце лише в яслах для годівлі тварин. Ясла — це виразний знак того, що, з одного боку, на Ісуса мало хто чекав, тому для Нього знайшлося місце тільки поруч зі свійськими тваринами; а з іншого — ясла були розпізнавальним знаком для пастухів у полі, яким Ангел Господній сповістив про прихід Месії: «І ось вам знак: Ви знайдете Дитя сповите, що лежатиме в яслах» (Від Луки 2, 12).
Пастухи, які не користувалися повагою у тодішніх міщан, першими вступили в контакт з Господом, Який лежав у яслах для годівлі тварин. Це неабиякий символізм! Якщо додати до цього мудреців зі Сходу, згаданих в Євангелії від Матвія, які відвідали Немовля і принесли Йому дари, то це – грандіозне послання Євангелія. Ісус Христос прийшов до всіх народів, до бідних і багатих, до зневажених і вельмишановних, до юдеїв і язичників, словом, до усього світу. Його місія: прославити Бога й принести мир на землю. Поява Немовляти мала сповнювати людей великою радістю. Так, принаймні, повідомляв Ангел пастухам. Страх людей перед Божою величчю мав перетворитися у радість завдяки народженню Дитини в яслах. Бог прийшов як Немовля. Він віддав Своє життя в руки людей. Євангеліст Матвій розповідає, що це з самого початку становило значну загрозу. Та чи міг Бог виявити до людей більшу любов, ніж показати Себе вразливим, повністю віддавшись їм і живучи разом з ними. Реакція людей на Господа була вельми розмаїтою.
Пастухи знесли Богові хвалу за все, що чули й бачили. Мудреці раділи, уклонилися Немовляті й піднесли Йому дари. Старець Симеон, який знаходився у храмі, упізнав у Немовляті звершення свого найбільшого в житті бажання — побачити Спасителя всіх народів. Пророчиця Анна, як тільки побачила Немовля, першою стала місіонеркою. Вона розповідала про Христа всім, хто чекав на звільнення Єрусалиму.
Цар Ірод, відповідно до Євангелія від Матвія, був наляканий народженням Ісуса. За допомогою підлої інтриги він намагався заволодіти Немовлям. Коли йому це не вдалося, то він вельми розлютився і вдався до жахливого вчинку. Можна було б розповісти ще про багато інших реакцій на народження Ісуса. Утім, зазирнемо у своє власне серце. Наша реакція на Святвечір може бути також різноманітною. Від спустошливого почуття («На щастя, вся ця біганина і приготування закінчилися, тепер життя може перейти у звичне русло» до захоплення («Я хочу поступати, як Анна: величати Бога й розповідати всім, хто бажає почути, про радість, яку Господь несе нам». Отже, заглибимося у себе й почнімо дійсно слідувати за Христом. Святвечір і цього року є нагодою відшукати й сформулювати свою особисту реакцію на народження Господа. А якою є твоя реакція?
Джерело: Часопис "Наша ciм’я" випуск 1, січень 2024
