У неділю, 24 березня 2024 року, Апостол Будник у супроводі відповідального за округ «Україна-Захід» окружного старійшини Биха відвідав громади міст Чернівці й Кам’янець-Подільська, що розташовані на крайньому півдні округу. Він уперше в історії існування Новоапостольської церкви в Україні провів богослужіння з нагоди Вербної неділі за Григоріанським календарем, за яким відзначає це свято переважна більшість новоапостольських християн світу. В основу цього святкового богослужіння була покладена біблійна цитата з Євангелія від Луки 19, 38-40: «Благословен Цар, що йде в Ім'я Господнє! Мир на небі і слава на висотах! Деякі з фарисеїв, що були в юрбі, сказали Йому: «Учителю, заборони Твоїм учням». Він же відповів: «Кажу вам: Коли оці замовчать, кричатиме каміння». Відповідно до літургії, перед проповіддю відбулося читання з Біблії, зокрема з Євангелія від Івана 12, 12-19. На початку своєї проповіді Апостол зазначив, що ця біблійна цитата походить з контексту врочистого в’їзду Ісуса в Єрусалим. Святий Дух спонукав учнів прославляти Ісуса як посланого Богом Царя, й об’явив, що Ісус – це Христос. Мешканці Єрусалиму також радо вітали Ісуса й вірили, що Він використає Свою владу, аби прогнати римлян і відновити царство Давида. Однак Ісус пояснював їм, що прийшов не для того, аби встановити земне, а Боже царство, яке людина здобуває через віру в Нього й послух Богові. Він прийшов також для того, аби дарувати людям небесний мир, який перевершує будь-яке людське розуміння. Ісус відкрив також доступ до Небесної слави.

Аби осягнути її, треба працювати над власним преображенням і ставати все більш подібними до образу Ісуса Христа. Для цього потрібно плекати духовне життя, яке Бог уклав у нас. Якщо ми відведемо місце для розвитку цього Божественного життя, то воно дедалі виразніше буде проявлятися у наших словах і ділах. Під час Свого Другого Пришестя Христос дозволить нам увійти в Свою славу, а життя від Бога, яке укладене в нас, проявиться повністю й остаточно. Після богослужіння відбулося спілкування братів і сестер з Апостолом. Вони розповідали йому про наболіле, ділилися своїми радощами. На завершення висловили побажання, щоб Апостол частіше приїжджав у їхні громади.