Дорогі брати і сестри,

минуло ось уже декілька тижнів з того дня, як я був зведений у сан Першоапостола. Від щирого серця дякую вам за ваші молитви, за вашу підтримку, а також за всі добрі думки й привітання. Будьте впевнені: я теж молюся за всіх вас.

Окрім того, цьогорічна П’ятидесятниця значила для нас значно більше, ніж просто зміна церковного керівництва.

У центрі уваги перебувала згадка про зішестя Святого Духа й про Його діяння. Він спрямовує наш погляд на Ісуса Христа й таким чином на істину, яка підтримує нас і надає нам орієнтир. В Ісусі ми пізнаємо, ким Бог є для нас: не далеким, мовчазним і байдужим, а Богом, Який наближається до нас, Який упокорює Себе і став людиною, аби перебувати разом з нами.

Він ділить з нами наше життя й наші страждання; і навіть там, де панують ненависть, насильство й презирство, Він відповідає любов’ю: «Отче, прости їм». Для тих, хто дивиться на Христа саме так, слова нашого цьогорічного девізу є обіцянкою: «Не бійся, тільки віруй!» У той час, коли багато людей не впевнені, стурбовані й налякані, ці слова є Божественною відповіддю Утішителя, бо досконала любов проганяє геть страх.Нехай любов Христа торкнеться наших сердець, аби страх втратив свою силу. Бог любить тебе, ти потрібний Йому і є безмежно цінним для Нього – так само, як і твій ближній.

П’ятидесятниця дарує мову серця, мову, яка єднає, підбадьорює і творить мир. Там, де розмовляють цією мовою, уже на землі розпочинаються небеса.

 Із щирою любов’ю, ваш

Гельґе Мучлер

Джерело:  Часопис «Наша ciм’я» випуск 8, серпень 2026