Діти – це Божий дар (пор. Псалом 126, 3). Батьки докладають чимало зусиль, аби виховувати й піклуватися ними. Вони наділяють свою дитину любов’ю.

  Ще у час Старого Заповіту Бог зобов’язав батьків навчати своїх дітей, розповідати їм про Його Діяння і устави, здійснювати духовне виховання: «Бо Він установив у Якові свідоцтво, і клав закон в Ізраїлі, щоб те, що заповідав батькам нашим, вони синам своїм переказали; щоб відав рід, який прийде, діти, які народяться, щоб устали й розповіли своїм дітям, – щоб на Бога вони поклали свою надію, не забували діл Божих і заповіді Його пильнували…» (пор. Псалом 77, 5-7; див. Втор. 6, 6-7 і 11, 18-19).

  Це дане Богом доручення із релігійного виховання дітей є і сьогодні обов’язковим. Усвідомлюючи пов’язану з ним відповідальність батьки покликані виховувати своїх дітей так, щоб їх поведінка узгоджувалася з основними євангельськими цінностями. Окрім цього, важливо прищеплювати їм особисту духовну відповідальність і любові до Бога й ближнього. Батьки покликані бути прикладом для своїх дітей у духовному й молитовному житті, а також у вірності Богові та готовності йти на жертви.

  Важливе завдання священнослужителів й уповноважених ними духовних працівників полягає у тому, аби бути наставниками для юних братів і сестер та заохочувати батьків відповідально ставитися до виховання своїх дітей, щоб вони росли переконаними новоапостольськими християнами.  

  З цією метою у багатьох Регіональних церквах проводять богослужіння для дітей. Під час таких богослужінь діти відчувають Божу присутність і в доступній для їх віку формі зазнають зміцнення у вірі.

Церковні заняття

На церковних заняттях підростаюче покоління навчають жити свідомим духовним життям, нести відповідальність перед Богом за свої учинки. Їх суттєвою метою є виховання почуття єдності та згуртованості, взаємних любові та співчуття.