Церковний шлюб (одруження) – це схвалене Богом єднання двох людей різної статі для спільного життя. У його основі лежить добровільне волевиявлення чоловіка й жінки приймати один одного як фізично, так і духовно.
Благословення з нагоди шлюбу має неабияке значення для спільного подружнього життя. Йому передує обов’язкове цивільно-правове або інше, прийняте у тій чи іншій культурі, узаконення подружніх (шлюбних) стосунків. Молоде подружжя складає публічно присягу на вірність один одному і, таким чином, обіцяє вести спільне життя. Завдяки церковному шлюбу подружжя отримує Боже благословення на спільне життя.
Церковное венчание совершается, как правило, на богослужении. В обращении перед дарованием благословения супругам даются наставления для благословенного супружества. Руководитель богослужения спрашивает, хотят ли они под Божьим благословением, во взаимной верности поддерживать друг друга и в любви идти вместе по жизни.
Перед Богом и общиной оба супруга подтверждают свои намерения словом «да». Они получают благословение Триединого Бога, которое также направлено на то, чтобы супруги сумели сохранить и этот обет.
Любовь к Богу и супругу (супруге) является важным условием для того, чтобы благословение в браке не убавлялось, чтобы супруги находили силы гармонично вести совместную жизнь и с Божьей помощью справляться со сложными ситуациями. Другой важной задачей новоапостольских супругов является взаимная поддержка в достижении цели веры.
Церковний шлюб здійснюється, як правило, під час богослужіння. Перед тим, як дати подружній парі шлюбне благословення ведучий богослужіння звертається до них із короткою повчальною настановою, а потім запитує, чи бажають вони отримати Боже благословення, а також чи обіцяють виявляти вірність і любов упродовж усього подружнього життя. Вони дають схвальну відповідь публічно, перед лицем Бога й громади, і кажуть «так!». Потім відбувається священне дійство із шлюбним благословенням Триєдиного Бога, метою якого є допомогти подружній парі виконати обіцяне.
Любов до Бога і чоловіка (дружини) є важливою передумовою для плекання дарованого Богом шлюбного благословення, а разом з ним для спільного гармонійного життя і здатністі подружньої пари поратися із складними життєвими ситуаціями. Ще одним важливим елементом новоапостольського подружжя є взаємна підтримка в досягненні спільної духовної мети – мети віри.
