Квітень 2014: «… це Я, не бійтеся»

Уночі після того, як Ісус Христос нагодував п’ять тисяч чоловік, Його учні опинилися, як мовиться у Писанні, самотніми у човні посеред моря. Перед тим Господь звелів їм переправитися на інший берег. А Сам пішов на гору помолитися.

 Човен відплив від берега на чималу віддаль, як раптом здійнявся буревій. Вітер ставав все сильнішим, хвилі – все вищими; вони, здавалося, от-от перевернуть човен. Раптом учні побачили у темряві постать, що рухалася їм назустріч. Це був Ісус Христос, який «о четвертій сторожі ночі» ішов по воді їм назустріч. Неважко здогадатися, що учні неабияк перелякалися, бо гадали, що то привид. Аж ось вони почули голос Господа, Який мовив: «Це Я, не бійтеся!»

Подібне відбулося з учнями, як мовиться в Євангеліях, під час пасхальних подій. Коли їхнього Господа і Вчителя розіп’яли, стратили й поховали, то вони, збентежені, неабияк налякалися й сховалися. Боячись юдеїв , учні щільно зачинили двері приміщення, у якому перебували. Неабиякий страх охопив учнів Ісуса Христа, коли перед ними раптом з’явився Воскреслий. Вони гадали, що то був дух. Та Ісус Христос мовив до них: «Не бійтеся, це Я!» Він споживав разом з ними їжу, спілкувався і вони збагнули: Це – Господь! Він воістину воскрес! Він живий!

«Це – Я! Не бійся!» є пасхальним гаслом. Господь живий, Він не вмер, Він поруч з тобою, тобі не треба боятися!

У житті з нами не раз трапляються ситуації, коли ми почуваємо себе одиноко, коли нам, як і учням Ісуса Христа, доводиться протистояти різним «життєвим буревіям», коли запитуємо в себе: «Милостивий Боже, чому Ти покинув мене? Чому забув про мене?»; коли навколо нас духовна темрява, коли різні обставини розхитують наше життя, неначе човен у бурхливому морі. Не дивно, що у такий момент приходять сумніви і ми запитуємо в себе: «Навіщо все це? Чи не марними є наші зусилля?» Господь не судить нас за це.

Хто намагається сьогодні жити згідно з Євангелієм, того нерідко б’є в обличчя різкий неприємний вітер негараздів, тому доводиться мати справу й з прикрощами цього світу й наштовхуватися на нерозуміння з боку оточення.

Ми не завжди розуміємо, чому з нами відбувається те чи інше. Тоді в серце проникають невпевненість і тривога. Випробовування приходять часто несподівано. Ми запитуємо в себе: «Навіщо усе це? Я не розумію. Можливо, я зробив щось не так?» Та ось у наше життя приходить Господь; приходить так, що й не очікували, і мовить: «Це Я! Не бійся! Я подолав світ, Я переміг смерть, Я воскрес! Небо й земля перейдуть, але мої слова не перейдуть. Слухайся Мого слова й відповідно поступай. Я поруч з тобою, Я допоможу тобі!»

Отже, свято Пасхи – це нагадування про те, що Ісус Христос живий! Він здолав пекельні сили, смерть і диявола. Він переміг їх. Тому не треба боятися!

Яким славним буде з’явлення нашого Господа, коли Він повернеться і мовить: «Це Я, Не бійтеся!»Тоді ми враз пристанемо до берега, як і учні Ісуса Христа, про яких мовиться: «І хотіли Його взяти у човен, але човен відразу пристав до землі, до якої прямували» (Йоана 6, 21).

(Із богослужіння Першоапостола)