Перебування апостола Будника у західноукраїнських громадах Луцька та Рівного

IMG_5930  Брати й сестри західноукраїнських громад у Луцьку й Рівному мають змогу один раз на рік побувати на богослужінні свого апостола Анатолія Будника. Коли він перебував у сані старійшини, то відвідував їх чи не кожного другого місяця. Тим більшою була їхня радість, коли довідалися, що у неділю, 4 травня 2014 року, до них у гості їде апостол. Сім прийнятих у громаду гостей з особливо святковим настроєм очікували на цей високий духовний візит. Адже тепер завдяки молитві й Запечатанню Святим Духом, яке згідно з Євангелієм відбувається шляхом покладання рук апостола (пор. Діяння 8, 15-17), вони стануть Божими дітьми. Апостола супроводжували відповідальні за округ окружний старійшина П. Бих та його помічник, окружний євангеліст В. Підгайний.

  IMG_5932 Уранці, о 10.00 год., відбулося святкове богослужіння у м. Луцьку, обласному центрі Волині. У його основу апостол поклав біблійні слова з Євангелії від Марка 11,17: «Навчав Він їх і казав їм: «Хіба не написано: Дім Мій домом молитви назоветься для усіх народів?..». «Смислом життя кожної людини є, — наголошував у своїй проповіді апостол,- прийняти з вірою у свою душу Святого Духа. Адже Він є запорукою того, щоб вона стала духовним храмом. Оздобленням цього храму є зрощенні у серці Божої дитини плоди Святого Духа. Ними, як писав свого часу апостол Павло, є: «… любов, радість, мир, довготерпіння, лагідність, доброта, вірність, тихість, здержливість» (Галатів 5, 22). «Храм нашої душі не має бути «печерою розбійників», — продовжував апостол. – Для цього нам треба дбати про те, щоб він був доглянутим і чистим; щоб був істинним домом молитви». Важливо працювати над своїм духовним довершенням, щиро молитися і постійно спілкуватися з Небесним Отцем: не обов’язково – за допомогою великої кількості слів. «Краще – щиросердечна молитва без слів, а ніж багатослівна – без серця,» — мовив апостол. Кульмінацією богослужіння було Святе Запечатання трьох синів віком від 3 до 11 років нашого брата по вірі та його дружини Ангеліни, а також молодої сестри Даші, яка упродовж тривалого часу серйозно досліджувала Божу справу й прийняла для себе життєво важливе рішення – стати Божим дитям. Тому її радість була вельми великою. Раділи також брати й сестри усієї громади: адже поповнення у сім’ї – це завжди свято, тим паче коло воно відбувається у духовній сім’ї. Коли ділишся радістю, то її стає більше. Тому на богослужіння апостола брати й сестри активно запрошували друзів, колег по роботі, сусідів, приятелів та знайомих. Разом з ними на богослужіння прийшли майже 30 чоловік. Після богослужіння апостол відвідав літню і хвору сестру по вірі Марію. Він підбадьорював і наснажував її, вів мову про те, що важливо зберігати віру особливо в час нелегких випробовувань. Разом у домашніх умовах святкували Святе Причастя.

  Потім апостол вирушив у Рівне, де пополудні відбулося богослужіння, на яке запросили також братів і сестер з невеличкої сусідньої громади м. Нетішин. В основу цього богослужіння апостол поклав слова з 3 Царів 19,7: «Та ангел Господній прийшов удруге, торкнув його (пророка Іллі) й сказав: «Уставай та їж, бо далека тобі дорога». IMG_5934«Побожне життя пророка Іллі, що зазнавав несправедливих переслідувань з боку поганської Єзавелі, має бути для нас істинним прикладом для наслідування», — наголошував під час проповіді апостол. — Щоб наперекір життєвим негараздам і труднощам виявляти міць і силу духу, продовжувати вірити й довіряти Господові, а також вірно слідувати за Ним, важливо споживати духовну їжу, Боже слово; й регулярно долучатися до святих таїнств. Цю духовну поживу Господь пропонує нам сьогодні через Своїх ангелів-посланців, апостолів, та їхніх помічників».

  Відбулося Запечатання Святим Духом двох дорослих людей. Прийнятий у громаду гість Микола, що перебуває  уже в зрілому віці, тривалий час досліджував Божу справу, прискіпливо вивчав засади Новоапостольського віровчення. Він з особливою радістю та впевнено став під руки апостола, аби прийняти Боже синівство, яке є запорукою одвічної Господньої слави. Ольга, мати органістки рівненської громади, нещодавно відсвяткувала свій 86-й День народження. Тепер завдяки покладанню рук апостола вона зазнала духовне народження. Коли апостол здійснював над нею таїнство Святого Запечатання, то через фізичну неміч вона змушена була сидіти. Однак тепер сестра Ольга з неабияким духовним завзяттям, оптимізмом та радістю дивиться уперед. Адже вона стала Божою дитиною, на яку чекає неперевершене одвічне спілкування у Божій славі. Після богослужіння ще довго спілкувалися з апостолом, цікавилися розвитком Божої справи в Україні та на Балканах, задавали чимало запитань, на які апостол залюбки давав вичерпні відповіді. Швидко пройшов час взаємного спілкування. Прийшла пора прощатися; та всі знали, що час розставання скоро пройде, і апостол знову завітає в гості до них, своїх братів і сестер по вірі.