Листопад 2014: Служити означає свідчити

Одного разу Господь проходив зі Своїми учнями через Галілею. Дорогою Він розповідав їм про те, що Йому належить постраждати й померти. Господь одночасно розповідав їм про Своє воскресіння. Та, як повідомляється в Євангелії від Марка, учні не розуміли Його, хоча були свідками численних чудес, бачили, як юрби людей приходили до Нього. Троє з учнів Ісуса Христа – Петро, Яків і Йоан – незадовго до цього були навіть свідками Його переображення. І ось, коли вони прибули в Капернаум, Ісус спитав у Своїх учнів, про що вони розсуджували дорогою. І виявилося, що вони розмірковували про те, хто з них більший. Вірогідно, вони  сподівалися, що коли Ісус відкриє Свою славу, то їм, учням, обов’язково дістанеться її значна частина. Тому вони розмірковували між собою дорогою, кому ж дістанеться найкраще місце в Господній славі. Сьогодні відбувається те саме. Люди поводять себе так само: коли довідуються, що хтось із знайомих має владу, то обов’язково бажають подружитися із ним.

А як ми себе поводимо? Ми прийняли рішення слідувати за Господом і служити Йому. Та чи розуміємо ми Його? Якою є мотивація нашого слідування і служіння Господові? Я пропоную таку думку: щоб довідатися про мотивацію, яка рухає нами, треба проаналізувати зміст своїх бесід. Задаймо собі питання, яке Господь задав учням: «Про що ви розсуджували дорогою?» Як ми відгукуємося, приміром, про свого ближнього? Яку бесіду ведемо про нього? Людина, яка марнує свій час, аби звинувачувати його, доводить, що не розуміє Господа. Людина, яка розуміє Господа, говорить про свого ближнього по-іншому. Вона захищає, а не звинувачує його. 

А що ми говоримо про свою Церкву, громаду? Давайте будемо вести мову про те, як Господь працює у Своїй Церкві; давайте не будемо дивитися на неї лише як на певну установу чи організацію й марнувати час на скарги й нарікання щодо її функціонування. Людина, яка розуміє, що в Церкві працює Господь, вірогідно, не буде витрачати час на зайві дискусії чи безпідставні претензії. 

Учні розмірковували над тим, хто з них більший. Скільки енергії ми іноді витрачаємо, аби довести, що є кращими й важливішими за інших! Слухаючи деяких людей, помічаєш, як багато часу вони витрачають на те, аби показати, чого вони досягнули в житті й наскільки є добрими. Адже будь-яка людина переважно переконана у тому, що вона є доброю. Давайте не будемо сперечатися, хто з нас більший. Ісус Христос вирішив цю суперечку, мовивши: «Коли хто хоче бути першим, нехай буде з усіх останнім і усім слугою». 

Кожний новоапостольський християнин має поставити себе на служіння ближньому і всім своїм свідчити життям про Ісуса Христа. Здійснювати служіння означає для нас утішати ближнього, коли з ним трапиться біда, молитися за неї, коли вона хвора, підбадьорювати її, коли прийде нужда. Допомагаймо своєму ближньому зростати у вірі, несімо йому добре свідчення Євангелія. Будь-яка Божа дитина може здійснювати служіння для Господа й ближнього, коли усім своїм життям буде свідчити про Євангеліє, нести тягарі свого брата й сестри, дбати про мир у Церкві та про її розбудову. 

(Із богослужіння Першоапостола)