Чи є у Христової Церкви майбутнє? Чи, можливо, християнська віра стала в Європі пережитком минулого? Чимало людей задають собі такі питання. Відповідь на них є очевидною: Христова Церква існує і буде існувати до кінця. Про це вів мову також Господь Ісус, коли, даючи апостолові Петру доручення служіння, казав: «… Я тобі заявляю, що Я на цій скелі збудую Мою Церкву й що пекельні ворота її не подолають» (Мт 16, 18). Отже, Господь пильно стежить за тим, щоб людям звіщалося Його Слово і вершилися сакраментальні таїнства, і щоб таким чином вони готувалися до Його Пришестя. Однак, ми, християни, несемо відповідальність за те, щоб передавати нашу віру майбутнім поколінням. 

«Для вас бо ця обітниця і для дітей ваших…». Ці слова із Святого Писання є обітницею, яка нас зобов’язує: дорогі батьки, ви повинні турбуватися про те, щоб передавати духовну спадщину своїм дітям.

 Сьогодні прийнято, що батьки довіряють своїх дітей різним установам: навчальним закладам, церкві, недільній школі і так далі. Однак батьки в першу чергу несуть відповідальність за виховання своїх дітей. Незважаючи на надмірну зайнятість, вони все ж мають приділяти увагу й час своїм дітям і розповідати їм про обітницю спасіння. Ми підвозимо і забираємо дітей з музичної школи чи з різних спортивних тренувань. У цьому нічого поганого немає! Та чи не повинні ми ще більше турбуватися про одвічне життя своїх дітей? 

 Прищеплювати дітям віру – означає формувати Церкву майбутнього.  Який образ, яку уяву про нашу Церкву ми виховуємо у своїх дітей? Які бесіди ми ведемо про нашу Церкву? Адже виховання розпочинається з батьківського дому. Як ми відгукуємося про братів у сані? Як ми відгукуємося про своїх братів і сестер по вірі? Як ми відгукуємося про свою Церкву? Так ми виховуємо своїх дітей і формуємо в них образ нашої Церкви!

Думки з богослужіння Першоапостола