Квітень 2015: Воскресіння

 Що спільного між воскресінням Ісуса Христа і моїм життям? Це питання задає собі не один християнин; можливо, тому, що вони, як правило, пов’язують воскресіння із смертю: «Але я ще не помер», – кажуть вони, – «Я живий! Яка мені користь у повсякденному житті від віри у воскресіння? Нехай Бог краще допоможе мені вирішити мої повсякденні проблеми; нехай у мене станеться те чи інше чудо; нехай Він допоможе мені, приміром, отримати на роботі вищу посаду!»

Уся справа в тому, що переважна більшість людей зводять Євангеліє до вирішення виключно земних проблем, а тому нерідко розчаровуються у ньому. «Коли ми надіємося на Христа лише в цьому житті, – зазначає апостол Павло, – то найнещадніші з усіх людей». Чому так!? Тому що Господь Ісус ніколи не обіцяв, що вірного християнина не спіткають негаразди й клопоти, і що він завжди перебуватиме на сонячній стороні життя. Не це є основним призначенням Євангелія; а те, що Ісус Христос, воскреснувши із мертвих, приніс нам надію, яка сягає далеко за межі земного життя. Господь воскрес і, отже, здобув перемогу над пеклом і смертю. Його воскресіння є запорукою твого й мого воскресіння. Його воскресіння вселяє надію, що прийде час і ми звільнимося від будь-яких страждань, смутку, гріху й смерті. Під час Другого пришестя Ісуса Христа ми отримаємо перемінене й воскресле тіло, перебуваючи у якому, будемо насолоджуватися Господньою блаженною славою у створеному Богом новому світі. Ми будемо перебувати вічно разом з Ним. Усе це ми зазнаємо після свого власного воскресіння. І воно вже сьогодні додає нам сил зосереджуватися не на земному й дочасному, а на славному й вічному.  

Думки з богослужіння Першоапостола