День молоді в окрузі «Схід» 2015 р.

IMG_8772

З 22 до 24 серпня 2015 року відбувся черговий День молоді в окрузі «Схід». Він пройшов під девізом «Любов до Бога ­ любов до людей». У цьому році  в цьому молодіжному форумі взяли участь 39 осіб. Молодь зібралася на затишній зеленій базі відпочинку в селі Китайгород Дніпропетровської області на правому березі річки Оріль, поблизу Дніпродзержинська. Назва села походить від тюркського слова «китай» (стіна) або від старослов’янського «кита» (в’язанка з хмизу) й означає «фортеця».

 

Молодь із Запорізького регіону приїхала в обідню пору й одразу почала готуватися  до проведення заходів.

IMG_8812

Значно дальшим виявився шлях молоді з Миколаєвського регіону: їм довелося добиратися автобусом і в дорозі вони були близько 11 годин. Та це не завадило юнакам та дівчатам прибути в радісному настрої, тож  після коротких привітань вони активно включилися в спілкування та розваги.

Увечері апостол Будник офіційно «відкрив» День молоді. Перший вечір був присвячений бесіді з молоддю на тему «Новоапостольська церква ­ шлях спасіння».

Під час цієї бесіди апостол намагався стисло викласти основну суть. Використовуючи слайди, він нагадав юним парафіянам основи новоапостольського віровчення й особливості Церкви.

Адже для всіх новоапостольських парафіян є дуже важливим уміти відповісти на питання й пояснити іншим людям простими словами суть нашої віри. Апостол цього вечора дав можливість кожному знову «стати на фундамент нашої віри»:

1. Новоапостольською церквою керує Ісус Христос через апостолів, які живуть сьогодні. Її вчення грунтується на Святому Письмі.

2. Апостольський сан ­ це сан з повноваженнями, які дав Ісус Христос, аби кожна людина могла отримати спасіння.

3. Апостоли потрібні для того, щоб підготувати Христову Церкву до Його приходу, обіцяного Ним.

4. Новоапостольська церква сповідує три таїнства: Святе хрещення водою, Святе запечатання та Святе Причастя.

5. Святкування таїнств Святого Запечатання Святим Духом і Святого Причастя, а також відпущення гріхів пов’язане з апостольським саном.

IMG_8741

Після бесіди апостол відповів на різноманітні запитання, які цікавили молодь: незрозумілі місця в Біблії, ситуація в Україні, можливості апостолів древності та сучасних апостолів. Цікавило молодь також те, як сьогодні «стають» апостолом. Розповідаючи про апостолів сучасності, апостол розповідав і про свій шлях «в апостоли». Вечір відбувався в розкутій радісній атмосфері.

Завершилася зустріч пізно ввечері молитвою апостола.

Частина молоді й священнослужителі залишилися прикрашати вівтар для майбутнього недільного богослужіння. Багато хто здивувався, побачивши, що молодий священик Арсеній Таран встановив переносний орган і почав грати новоапостольські мелодії. Навіщо, уночі…?

За півтора дня до початку Дня молоді виявилося, що органістка не приїде, і нікому буде грати на богослужінні. Тоді окружний євангеліст Бобров пригадав, що священик Арсеній свого часу навчався в музичній школі, зателефонував йому і попросив виручити. Треба значить треба. І священик, полишивши усі приватні справи й почав вивчати пісні. Тому ввечері перед богослужінням він вирішив ще трохи потренуватися.

Уранці, 23 серпня апостол Будник провів богослужіння для молоді. Юні парафіяни з радістю співали новоапостольські пісні й уважно слухали слово проповіді.

Апостол служив присутнім словом з Псалмів 139, 24: «І подивись, чи є в мене якась лиха дорога, і веди мене дорогою давньою». «Господь підготував для нас шлях спасіння, Він супроводжує нас на цьому шляху і з любов’ю  турбується про те, щоб ми не звернули з цього шляху і не стали на шлях загибелі» ­ ця думка стала лейтмотивом проповіді та співпроповіді. Через слово, різноманітні приклади Господь вкотре нагадував про свою любов і турботу, застерігаючи від небезпек.

Після богослужіння почалася «пізнавальна» частина Дня молоді. Вона є важливою складовою кожного молодіжного форуму поряд з «духовною» частиною. Організатори Дня молоді намагаються показати щоразу молодим людям щось цікаве, познайомити їх з пам’ятками архітектури та цікавими місцями України. У минулі роки це були, зокрема, і

IMG_8805легендарний острів Хортиця з його музеєм та комплексом «Козацька Січ», і Дніпрогес …

Цього разу організатори вирішили познайомити молодь з одною з «візитних карточок України» ­ відомим Петриківським розписом. Багато хто чув чи читав про нього, але тут з’явилася можливість на власні очі побачити його та  самому спробувати щось намалювати.

Село Петриківка в Дніпропетровській області ­ одне з небагатьох, де бережливо зберігають традиції  давніх народних промислів. Під час цікавої, пізнавальної розповіді молодь довідалася про витоки цього виду майстерності, технології й техніку розпису. Довідалися, наприклад, що розпис можна виконувати як саморобними пензликами (особливо з котячої шерсті «котиками»), так і фабричними пензликами, а також пальцями, піпетками, очеретяними  паличками …

Після екскурсії на юнаків та дівчат чекав сюрприз ­ майстер­клас із живопису. Художники, майстри Петриківського розпису, вчили молодь основам майстерності. Кожен міг спробувати! З осторогою й сумнівами юнаки й дівчата та деякі священнослужителі сідали за стіл, з недовірою дивилися на макети майбутніх малюнків, які потрібно було розписати. Проте доброзичливість майстрів розпису розвіяла сумніви. Вони терпляче розповідали, підказували, допомагали. І вражаюче ­ усі впоралися зі своїми завданнями! Самі дивувалися, як поступово з’являвся малюнок ­ грона калини, квіти, листочки … Захват і радість світилися в очах. Кожен міг взяти з собою свій витвір. Ну й звісно кожен мав можливість придбати сувенір на згадку про День молоді в Петриківці.

Але на цьому сюрпризи не закінчилися. Попереду були відвідини екзотичного етнохутору, названого на честь господаря, — «Миколин хутір». Сім’я з 6 осіб, майстри Петриківських ремесел, вирішили відродити звичай, який побутував колись у цьому регіоні ­ Петриківський розпис хатів ззовні та всередині.

IMG_8757Після невеличкої екскурсії й розповіді про традиційні ремесла молодь «пообідала» на природі українським борщем з пампушками й варениками з картоплею.

А які ж українці без веселощів: пісень, танців, хороводів? Переодягнувшись в українські національні костюми, юні парафіяни з радістю поринули в веселощі. Перетягування каната ­ і тут дівчата не відставали від хлопців! Окрім цього молодь могла спробувати себе в різноманітних видах ремесел ­ гончарство, плетіння лози, розпис писанок, мотання ляльок.

І тут кожен міг взяти з собою плоди своєї творчості.

Час промайнув дуже швидко і потрібно було роз’їжджатися по домівкам, але як не хотілося залишати це місце з його якоюсь особливою енергетикою радості та веселощів.

Останній вечір Дня молоді ­ традиційні розваги, конкурси, у яких брали участь і молодь, і священнослужителі ­ пройшов також в атмосфері радості.

Завершився він молитвою подяки апостола, у якій він дякував Богові й знову нагадав молоді напутнє слово богослужіння.

Уранці, 24 серпня, після молитви й смачного сніданку юнаки й дівчата вирушила додому. І вкотре лунали пропозиції: «Ех, було б добре, якби День молоді тривав дня чотири!»