Уже під обід тут зібралася молодь із різних міст округу «Центр». Після смачного обіду молодь зайнялася спортивними іграми. Територія санаторію давала широкі можливості як для активного, так і пасивного відпочинку: баскетбольне поле, тенісні корти, басейн, літні спортивні майданчики, чудовий парк; і все це – неподалік від річки Хорол.
Вечірню зустріч апостол Будник розпочав з короткої інформації про Новоапостольську церкву. Апостол ще раз нагадав усім присутнім про постулати новоапостольської віри: про те, що Новоапостольська церква – це шлях до спасіння, прокладений Ісусом Христом, і що в наші дні Ісус Христос керує Своєю Церквою через апостолів.
Апостол Будник пояснив, що завданням апостольського сану є проповідь та звершення таїнств. Особливу увагу він присвятив важливості Запечатання Святим Духом.
Після вступного слова апостола окружний старійшина Пальм оголосив вечір відкритим. Молоді брати й сестри демонстрували цікаві сценки, співали церковні пісні, декламували вірші. Творчу частину вечора завершили спільним виконанням пісні.
Після цього апостол виділив час для запитань, які молодь завчасно підготувала. Юнаки й дівчата задали багато різноманітних запитань, пов’язаних з біблійними цитатами, із вірою, із повсякденним життям. Коли запитання вичерпалися, то вечір завершили спільною молитвою.
На другий день молодь очікувала найголовніша подія Дня молоді – богослужіння апостола. В основу цього особливого богослужіння він поклав слова з 40 Псалма, віршів 3-4:
«І витягнув мене з погибельної ями, з багнистого болота і поставив на скелю мої ноги, ствердивши мої кроки. І вклав мені в уста новую пісню, хвалу нашому Богові. Багато хто побачить і буде шанувати, і вповати на Господа».
Нам не потрібно намагатися зрозуміти, наскільки великою є Божа любов, оскільки ця любов є безмежною. Нам важко збагнути це своїм людським розумом. Інколи нам здається, що ми йдемо правильним шляхом, але це не завжди так. І Бог не завжди нам одразу дає відповіді на наші запитання. У Бога є на все свій час. Нам не потрібно «підганяти» Бога й нарікати на Нього. Він вислуховує всі наші прохання і його рішення є завжди правильними, навіть якщо ми не розуміємо причини Його дій. Бог веде нас найкращим шляхом. Але буває, що цей шлях пролягає через випробування, бо ж саме так Він перевіряє нас. Та людина, яка виявлятиме Богові послух, завжди матиме благословення, найголовніше виявляти терпіння» — завершив апостол Будник.
«Ми — Божі діти і Бог наділив нас Духом радості. Адже, якщо я — Боже дитя, тоді я знаю, що моє життя в руках Мого Отця. Це значить, що я не даремно живу на цій землі. Ми щасливі, тому що ми перебуваємо разом. Ми щасливі, тому що ми складаємо одну громаду. Ми бачимо, що ми не самотні. Ми повинні бути вдячними Богові за те, що Він допоміг нам вийти «з болота минулого життя». Попереду на нас чекає щастя і прославлення Бога. Тож не думаймо про минуле, а вже сьогодні — про майбутнє. І просімо Бога наділити нас силами, аби не зійти з обраного шляху». «Нехай нам завжди буде до снаги мати свято радості у Христі!» — сказав під час співпроповіді окружний старійшина Ромен Пальм.
«Ісус Христос також жив земним життям. Він зазнав переслідувань, спізнав, що таке біль і образа. Він бажає, аби ми не сходили зі шляху віри і перебували разом з Ним. Він бажає, аби ми стояли на твердому ґрунті – на надійному фундаменті нашої віри. Ним є Ісус Христос. Тож будьмо уважними один до одного; допомагаймо тому, хто потребує нашої допомоги» — продовжив євангеліст Туркевич.
Свою співпроповідь окружний євангеліст Вілонджа завершив наступними словами: «Радіймо за будь-яких обстави, адже ми знаємо, що Бог є Богом любові».
Наприкінці богослужіння відбулася ще одна подія, яка закарбувалася в пам’яті багатьох: апостол звів диякона Шаповала з громади Миргорода в сан священика.
День молоді завершився. Залишалося ще трохи часу для спільної фотографії, і для спільного обіду, а потім, аби зібратися у додрогу.
Із серцем, сповненим радістю та новими прекрасними враженнями, молодь вирушила додому.
