День молоді-2016: Година «Питань та відповідей»

 IMG_6646У суботу, 11 червня 2016 року, організатори Дня молоді запропонували юнакам та дівчатам взяти участь у годині «Питань та відповідей». Учасники свята отримали чудову нагоду поспілкуватися з окружними апостолами, поставити їм запитання та отримати корисні поради. Ці питання ми пропонуємо до Вашої уваги!

Питання: Як і чому Ви стали парафіянами Новоапостольської церкви? Яка церква є більш поширеною в Німеччині: католицька чи євангельська?

Відповідь:

Окружний апостол Міхаєль Еріх: Моя принципова відповідь – тому що Господь обрав мене. Я маю ще трьох старших братів і сестру і, коли я народився, мої батьки, брати та сестра вже як рік були новоапостольськими християнами. Переді мною не стояло питання вибору: якщо вся моя сім’я відвідувала церкву, то і я ходив разом з ними. Звичайно, відвідування церкви може стати звичкою. Але ж ми приймаємо від своїх батьків те, що вони нам передають. І, тим не менше, не достатньо народитися в новоапостольській сім’ї, необхідно самому свідомо прийти до віри. І так, з точки зору людської логіки – я новоапостольський християнин, тому що народився й виріс у такій сім’ї, а з точки зору віри – тому що вбачаю в цьому Боже обранництво.

А щодо другої частини питання: у Німеччині нараховується приблизно однакова кількість парафіян католицької й євангельської церкви.

Питання: Чи маєте Ви друзів за межами церкви?

Відповідь:

Окружний апостол Урс Гебайзен: Так, звичайно! Мимоволі постає запитання, а що ми розуміємо під поняттями «дружба» та «друг»? Якщо друг – це людина, з якою нас пов’язують особливі стосунки, то коло моїх знайомих обмежується все ж таки Церквою. Саме так склалося моє життя. Адже Церква визначає наше життя та є її центром. А щоб зав’язалися дружні стосунки за межами Церкви, треба витратити час, якого в нас, зазвичай, немає. Однак не бачу жодних проблем, якщо в когось зав’язуються дружні стосунки поза Церквою. Ми з повагою ставимося до людей, які належать до іншої віри.

Окружний апостол Міхаель Еріх: Я погоджуюсь з окружним апостолом. Якщо друзі – це люди, яких ти любиш, які тобі подобаються і з якими в тебе спільні інтереси, то не має жодного значення, яку церкву вони відвідують: католицьку, євангельську чи іншу. Такі стосунки взаємно збагачують обох.

Питання: Чим Ви займаєтесь у вільний час? Чи маєте якесь хобі?

Відповідь:

Окружний апостол Урс Гебайзен: Я щасливий «трудоголік». Хочу підкреслити щасливий. У цьому питанні міститься одразу два поняття, а саме,  «улюблене заняття» та «вільний час». Вільний час – це час, який ми самі для себе відводимо, він складається з перерв, коротких моментів, необхідних для того, аби на хвильку зупинитися та поміркувати. Вільний час – це час, вільний від усіляких зобов’язань. Але, якщо такий час з’являється, то це зовсім не значить, що я нічим не займаюсь. У мене є декілька улюблених занять: я люблю поїсти, послухати музику й, насамперед, – проводити час у колі сім’ї. Але чи можна цей час назвати «вільним часом»? Якщо під вільним часом розуміти захоплення улюбленим заняттям – тобто, робити щось, коли не знаєш, чим зайнятися, то в мене такого часу немає.

Питання: Кожен повинен організувати своє життя так, як вважає це за потрібне. Для мене питання радше стоїть так: «Як мені виконати те, що Господь очікує від мене?»

Відповідь:

Окружний апостол Міхаель Еріх: Вільний час для мене – це час, який я присвячую ні не Церкві, ні не роботі. На першому місці у вільний час стоїть для мене моя сім’я: моя дружина та мій син, а також інші члени сім’ї. А ще я займаюсь спортом, цікавлюся політикою й економікою. Окрім цього, у вільний час я люблю трохи поспати.

Питання: Чому та за що я повинен страждати?

Відповідь:

Окружний апостол Урс Гебайзен: Нам відомо не все. Іноді ми страждаємо тому, що припустилися помилки або прийняли неправильне рішення; інколи – тому що наші сподівання не виправдалися. Подекуди ми думаємо, що ми страждаємо, але насправді це не так. Оскільки, якщо ми порівнюємо свої страждання зі стражданнями інших людей, то переконуємось, що наші справи не такі вже й кепські.

Звичайно, страждання можуть бути також випробуваннями для того, щоб ми укріпилися в своїй вірі чи виявили свою щирість Господові. Не буду говорити, що страждання – це відкуплення, бо тоді ми перетворюємося на суддів. Ісус Христос теж страждав. Друзі та послідовники не завжди розуміли Його. Йому довелося, врешті-решт, зазнати як психологічних, так і фізичних страждань. Він щиро молився й просив Отця, щоб «ця чаша Його обминула». Потім Ісус мовив: «Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля!». Ісус слугує для нас чудовим взірцем ставлення до страждань.

Окружний апостол Міхаель Еріх: Що ми не повинні робити, так це одразу шукати відповіді на подібні запитання. У минулому році Першоапостол був у Камбоджі і під час богослужіння говорив, що невідомо, чому багато людей зазнають страждань, чому є бідні та багаті люди. Та відомо одне: милостивий Бог справедливий й одного разу ми зрозуміємо, чому нам довелося страждати.

Питання: Чи може молода пара жити разом без офіційної реєстрації шлюбу?

Відповідь:

Окружний апостол Міхаель Еріх: Церква не втручається в особисте життя віруючих. Кожен з нас повинен сам для себе відповісти на запитання: «Чи можу я жити подружнім життям поза шлюбом?». Можна по-іншому сформулювати це запитання: «Що таке подружня пара і що говориться про це в Святому Письмі?» У Святому Письмі нічого не говориться про громадянський (неофіційний) шлюб, оскільки його тоді ще не існувало. Подружнє життя ґрунтується на коханні, щирості, вірі та взаємній підтримці. Якщо цього немає, то й жити разом немає сенсу. Шлюб, звичайно, дає подружжю певні гарантії. Скажімо, якби я та моя дружина не були б в офіційному шлюбі, то ми в будь-який момент могли б посваритися та вигнати одне одного з помешкання, і це не мало б жодних юридичних наслідків. Точно так само й діти не мали б жодних гарантій. Тому від священнослужителя Церкви очікують, аби він жив зі своєю обраницею в офіційному шлюбі. Ми припускаємо наявність певного перехідного періоду – півроку чи рік – аби вони ближче познайомилися один з одним, але не більше.

Питання: Які зобов’язання покладаються на подружню пару?

Відповідь:

Окружний апостол Міхаель Еріх: Щире кохання, вірність й взаємопідтримка в будь-якій життєвій ситуації – це головні передумови подружнього життя. Шлюб – це насамперед партнерство.

Окружний апостол Урс Гебайзен: Згідно закону Мойсея, шлюб передбачає певну прив’язаність (зв’язаність). Коли ми розписуємося в РАГСі, то офіційно в присутності свідків виявляємо волю пов’язати своє життя з коханою людиною.

Питання: День молоді в Дюссельдорфі був грандіозною подією 2009 року, чи планується проведення подібного заходу в майбутньому?

Відповідь:

Окружний апостол Міхаель Еріх: Так, обов’язково в 2019 році.

Питання: Чи запланований візит Першоапостола до України?

Відповідь:

Окружний апостол Міхаель Еріх: Планами цей візит поки не передбачений, але те, чого ще не має, може цілком здійснитися в майбутньому.

Питання: Як Ви ставитися до поняття – «брехня заради спасіння»?

Відповідь:

Окружний апостол Урс Гебайзен: Обман – він і є обман, він є гріхом. Не існує великого й маленького обману. Гріх не передбачає компромісу. Але ми розрізняємо поняття «гріх» та «провина».

 Окружний апостол Міхаель Еріх: Гріх – абсолютний, а провина – відносна. Так, наприклад, коли я пограбував банк з метою придбати собі автомобіль, я вчинив гріх. Але якщо моя дитина помирає з голоду і я краду хліб, аби її прогодувати, то це провина з тенденцією нульового гріха.

Питання: Згідно пророцтва Іуда мав зрадити Христа. Якщо існувало дане пророцтво, то чи можна вважати, що він не вчинив гріх?

Відповідь:

Окружний апостол Урс Гебайзен: Дане запитання містить одразу декілька аспектів. Перший полягає в тому, що й справді існувало певне пророцтво. А другий, Господь милостивий до кожної людини і завжди дає їй можливість приймати самостійні рішення. Тобто, Іуда міг обрати інший шлях, але не зробив цього.

Питання: Чи може людина бути абсолютно безгрішною? Адже навіть з одним гріхом ми не зможемо потрапити в Небесне Царство?

Відповідь:

Окружний апостол Урс Гебайзен: Слід пам’ятати про те, що Ісус Христос подарував нам відкуплення Ісуса Христа, яке очищає нас від гріхів.

Окружний апостол Міхаель Еріх: Ми всі знаємо про Божий план Спасіння. Після Другого Пришестя Ісуса Христа, Церква-Невіста поєднається з Христом і настане Тисячолітнє царство миру. Сатана в цей момент буде зв’язаний, саме тому цей час називається царством миру: у цей час диявол буде зв’язаний. Але після цього сатана знов матиме нагоду зводити народи, а потім відбудеться Страшний суд, після цього Бог запровадить нове створіння, буде нова земля. Зараз я хочу звернути увагу на Тисячолітнє царство миру. Навіть у час, коли диявол буде зв’язаний, не все буде лише позитивним й хорошим. Адже ми грішимо не лише під миттєвим впливом диявола, але й тому, що наша сутність стала гріховною й потрібно час, щоб позбутися її. Людина не повинна бути маріонеткою в руках диявола. У світі точиться боротьба між добром і злом і чим більше в нас переважає сутність Ісуса Христа, тим більше ми чинимо згідно Його волі.

Питання: Ви знаете, що ми живемо на території, де поширені православ’я і греко-католицизм (особливо у Західній Україні). Не всі наші родичі, представники старшого покоління, готові вступити в нашу Церкву. Коли вони, наприклад, помирають, то як нам поступати. Адже всі навколо хрестяться і цілують хрест. Поряд стоять люди, їхні родичі. Як нам поступати, аби їх не образити?

Відповідь:

Окружний апостол Міхаель Еріх: По-перше хочу сказати, що Новоапостольську церкву більше об’єднує, ніж роз’єднує із Католицькою чи Греко-католицькою церквою. Ми розуміємо, що вони, як і ми, становлять Церкву хрещених водою; отже, усі ми представляємо у широкому значенні Христову Церкву. Особливість нашої Новоапостольської церкви полягає у тому, що ми на відміну від них віримо у підготування Христової Невісти. Я  поступав би по совісті. Очевидно, особисто не цілував би хрест. Однак, якщо ти в конкретній ситуації бачиш, що можеш бути каменем спотикання і образити когось, то краще це зробити.