Будь-яка людина бере на себе в житті відповідальність. Чим дорослішими ми стаємо, тим більший обсяг відповідальності ми беремо на себе. Іноді відповідальність є для нас непосильною, а іноді – легкою і приємною. Отже, є справи, за виконання яких ми беремося залюбки,а за інші – менш завзято.

Упродовж усього життя нам доводиться нести відповідальність або за свого ближнього, або за виконання тої чи іншої справи; при цьому – як на словах, так і на ділі. Якщо ми маємо на меті відповідально виконати ту чи іншу справу, то ставимося до неї з щирим завзяттям, із смиренням та бажанням учитися та проявляємо далекоглядність.

Я розмірковував у цьому зв’язку над поведінкою Авраама. Він та його племінник Лот вирушили разом у дорогу до нової батьківщини. У кожного з них були домашня худоба, слуги й служанки. Згодом їм треба було розійтися і Авраам надав молодому Лоту право вибору місця, де він мав випасати свої стада. Лот вибрав більш родючу землю на березі ріки Йордан. Аврааму же дісталися землі з менш родючими ґрунтами. Та він погодився з вибором Лота, хоча – будучи старшим за віком –мав перевагу у праві вибору. Його поведінка і надалі була в цьому відношенні взірцевою. Коли вороги схопили й взяли у полон Лота та його сім’ю, то Авраам, усвідомлюючи відповідальність за Лота, кинувся зі своїми людьми в погоню за ними й визволив свого племінника. Хоча в Авраама було достатньо причин не брати на себе відповідальність за Лота (пор. Буття 14).

Ми живемо однією громадою і бажаємо, аби у ній панували мир та злагода, і таким чином сприяємо тому, аби кожен мав змогу осягнути ціль віри. Для цього нам нерідко доводиться йти на ті чи інші поступки та жертви. Так ми беремо на себе відповідальність і з повагою та любов’ю ставимося до Бога та ближнього.

Інколи, звісно, у громаді доводиться приймати рішення, які не можуть задовольнити всіх. Буде доречним у цьому випадку звернутися до відповідальної людини, яка прийняла таке рішення. Важливо при цьому все ж, беручи приклад з Авраама, з повагою ставитися до ближнього.

Адже всі ми несемо спільну відповідальність за те, аби наш ближній осягнув мету віри. Для цього кожен із нас має намагатися докладати неабияких зусиль, аби прощати один одному, аби пройматися серцем і душею потребами один одного та виявляти взаємні повагу й любов. Адже ми живемо у час, коли людина, якщо зазнає несправедливе ставлення до себе, одразу замикається в собі і може піти геть. Така поведінка не є притаманна Господній громаді. Прощати один одному, йти назустріч один одному, щиро служити своїми дарами один одному – ось у чому суть відповідального ставлення до братів та сестер і є ознакою взаємної любові. В Ісуса Христа було чимало причин відмовитися від виконання плану спасіння та піти геть.

 Сприяймо своїми новими ідеями формуванню духовного життя громади. Для служителів і відповідальних членів громади це означає бути небайдужими та відкритими до цих нових ідей. Адже всі ми несемо спільну відповідальність за радість, єднання та життя громади. Тож будьмо готовими платити за це відповідну ціну.

Окружнмй апостол Рюдіґер Краузе

ДАТА НАРОДЖЕННЯ: 29.12.1960

ПРОФЕСІЯ: службовець кримінальної поліції

ОКРУЖНИЙАПОСТОЛ з 05.12.2010

РЕГІОН ДІЯЛЬНОСТІ: Північна і Східна Німеччина, Данія, Естонія, Фінляндія, Гренландія, Велика Британія, Ірландія, Ісландія, Норвегія, Польща, Швеція