Перебування апостола А. Будника у Західній Україні

6_DSC_1558[1]  Після урочистого освячення церкви для громади Турійська, яке апостол А. Будник здійснював 28 серпня 2016 року (про це ми повідомляли у нашому часописі № 11 за 2016 рік), наприкінці жовтня він знову завітав у Західну Україну, зокрема – у свій рідний Тернопіль, де з 28 до 30 жовтня у рамках Зібрання для служителів регіону «Україна – Захід» та їхніх дружин провів недільне богослужіння для громади м. Тернополя. Під час цього святкового богослужіння, на яке, окрім парафіян громади, були запрошені брати й сестри, а також гості із громад Хмельницького, Луцька й новоствореного осередка Бережан, відбулася урочиста для нововапостольських християн подія: Володимир Хоменко (60), юрист за освітою, після тривалого дослідження новоапостольської віри отримав через покладання рук апостола печать Святого Духа. Володимир з притаманною юристові прискіпливістю довго шукав істинну, відвідував не одну християнську церкву і зупинив свій вибір саме на Новоапостольській церкві. «Я почуваю себе тут вельми  затишно й добре. Мені неабияк радісно, бо маю впевненість віри і смію через служіння апостолів та їхніх помічників-служителів плекати живу надію і готуватися до Другого Пришестя нашого Нареченого, Господа Ісуса Христа» , — розповідав брат Володимир після богослужіння. Він знає, що, ставши Божим дитям і  поповнивши Господню громаду, він долучився до Церкви-Невісти Ісуса Христа, до когорти майбутніх царів і священиків. Особливо уважно стежили за цим Святим дійством присутні на богослужінні гості. Дехто з них уперше став свідком того, як проходить це важливе церковне священнодійство, й міг побачити, як сьогодні руками апостолів здійснюється Таїнство, яке згідно з Писанням ще понад 2000 років тому вершили в Самарії апостоли Петро та Іван (Діяння 8, 14-17). В основу свого богослужіння апостол А. Будник поклав слова з Псалмів 51,12: «Серце чисте створи мені, о Боже, і Дух потужний віднови в нутрі моїм».

Майже через місяць апостол А, Будник знову приїхав на терени Західної України, де у неділю, 27.11. 2016 року, провів богослужіння для своєї рідної громади м. Львова. Під час цього богослужіння, в основу якого він поклав слова із Псалмів 34, 3: «Душа моя нехай Господом хвалиться; нехай покірні чують це й веселяться», відбулося Запечатання Святим Духом над немовлям, якому виповнилося лише декілька тижнів. Батько й мати Толчанові-Чорні, а також глибоко віруюча бабуся маленького Давида Людмила вельми раділи, що їхнє друге немовля також стало Божим дитям. Нещодавно, у квітні 2015 року, їхня перша донька Адель отримала печать Святого Духа. Тепер вони всі разом готуватимуться до зустрічі з Господом Ісусом Христом під час Його славного Другого Приходу. «Адже, хто сьогодні «хвалиться Господом», тобто хвалить і славить Його, — як наголошував під час своєї проповіді апостол, — того Господь, коли повернеться, прийме у Свою вічну славу».

Невдовзі у духовне життя громад Західної України знову прийшла радість. Бо коли громади поповнюються новими членами, то це викликає велику радість не тільки в Небесного Отця, а й у Його дітей, у громади. Під час богослужіння, яке в неділю, 18.12. 2016, відбувалося у прикарпатському Івано-Франківську, перед апостолом біля вівтаря стояли п’ять дорослих душ і троє неповнолітніх дітей з громад Бурштина, Калуша й Івано-Франківська. Після тривалого відвідування богослужінь і дослідження новоапостольської віри вони виявили бажання стати під руки апостола, отримати печать Святого Духа і таким чином стати Божими дітьми. Варто зазначити, що невеличка громада м. Бурштина під час нещодавнього богослужіння апостола вже поповнилася на одну дорослу душу й на дві дитини. Одна із них – немовля Давид, якому ще й не виповнилося року.  

В основу недільного богослужіння, яке апостол проводив у Івано-Франківську, були покладені біблійні слова з Євреїв 6, 19-20: «В Ньому [Ісусі Христі] маємо, неначе якір душі, безпечний та міцний, що входить аж до середини за завісу, куди ввійшов за нас, як предтеча, Ісус, ставши Архиєреєм повіки, на зразок Мелхиседека». Майже 70 присутніх братів і сестер, а також гостей уважно слухали проповідь апостола; вона укріпляла їхню віру й оживляла надію, що, немов «безпечний та міцний якір душі» вселяє упевненість у тому, що Господь виконає обіцяне й незабаром повернеться, аби взяти до Себе Свою Церкву-Невісту.  

Різдвяно-Новорічні  богослужіння апостол А. Будник, що стало вже доброю традицією, проводив у громадах Львова, Турійська й Нововолинська, біля витоків створення яких він сам стояв. Святкову радість парафіян і гостей підсилили урочисті й сповнені снаги богослужіння апостола. Вони додали присутнім ще більше радості й завзяття, аби, як мовиться у біблійній цитаті з нагоди Різдва, щиро служити Богові й ближньому, і таким чином торувати нелегкий духовний шлях, аби коли Господь згідно з обітницею повернеться, осягнути славну ціль віри. Дітям цих «багатодітних» громад було особливо радісно й приємно отримувати різдвяні подарунки з рук самого апостола. Його і присутніх братів у сані вони також порадували заздалегідь підготовленими Різдвяно-Новорічними дарунками: декламували вірші, виконували духовні пісні й співали українські Різдвяні колядки.