Місяць січень у новоапостольських парафіян України асоціюється не тільки з початком року, а й насамперед із великим християнським святом – Різдвом Христовим.
Це свято спонукає нас замислитися над істинним змістом подій, пов’язаних із народженням Ісуса Христа: Ісус Христос, зачатий від Святого Духа, був народжений Дівою Марією. Воно вказує на їхню надзвичайну важливість для спасіння людей.
Бог зазнав самоприниження, коли втілився у людину й у подобі Ісуса Христа прийшов на землю (пор. Івана 1, 14). Ісус Христос народився й, таким чином, виповнилися численні старозавітні обітниці щодо Месії, на якого очікували. Спогад про чудотворне Різдво Божого Сина, яке нам, людям, важко збагнути своїм розумом, зміцнює людині віру в Його Друге Пришестя, яке незабаром відбудеться.
7 січня 2019 року в усіх округах Новоапостольської церкви України відбулися святкові богослужіння.
В основу урочистого богослужіння була покладена цитата зі Святого Євангелія від Луки глави 2, віршів 10–11:
«Ангел же сказав їм: «Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу: Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь…».
Із цими словами Ангел звернувся до пастухів, які перебували неподалік від міста, де мав народитися Ісус Христос. Коли Господь прийшов у цей світ, місце, яке надали для притулку Марії з Йосипом, виявився хлівом. Таким чином, Господь показав, що земні цінності є для нього неважливими. Це приклад для нас! Приклад, якими ми повинні бути в цьому світі – збирати в житті не земні,
а духовні багатства.
Із приходом Ісуса Христа в цей світ настала нова ера – ера любові. На зміну Мойсеєвого закону прийшов час милості, адже Господь послав на землю Месію.
На одному з богослужінь в окрузі «Україна-Центр» із вівтаря прозвучала притча, у якій розповідалося про те, як одне подружжя готувалося до Різдва. Коли дружина зібралася йти до церкви на богослужіння, то чоловік сказав, що не піде з нею, оскільки він там нічого не розуміє й все, що там відбувається, не є близьким йому до серця. Він залишився вдома й готував святковий стіл. Раптом за вікном чоловік почув пташину метушню. Він подумав, що птахам, напевно, холодно. Він відкрив сарай, запрошуючи птахів погрітися, але вони не летіли. Тоді він насипав їм хліба, аби вони зрозуміли, що там тепло, ситно й безпечно. Але вони знову не летіли. І тоді чоловік подумав, як добре стати на один момент птахом, же як і вони, аби вони повірили йому й прийняли його допомогу. І тут чоловіка осяяла думка, що Бог поступив так само, пославши Свого Сина в людській подобі, щоб налагодити взаємини з людиною. Бог розумів, що людина на своєму життєвому шляху зустрічається з труднощами й на прикладі Ісуса Христа показав, як долати їх.
Ісус став людиною заради нашого спасіння, знаючи про нашу безпорадність і недосконалість, Він взяв наші гріхи на Себе. У день Різдва сповнилася Божа обітниця про прихід Месії.
Як ми можемо дякувати Богові за це? Що ми можемо зробити у відповідь? Ми можемо віддячитися Йому своєю любов’ю! Наше завдання – учитися любити Бога й ближнього. Приймати Ісуса всім своїм серцем!
Кожному з нас дароване Спасіння. Вірмо в правдивість Божого слова й Євангелія. Коли ж ми переживаємо різні життєві труднощі, то не дозволяймо, аби сумніви зародилися в наших душах.
Чимало людей у наші дні впевнені, що можна не відвідувати церкву, але вірити, і цього достатньо для спасіння душі. Але, якщо згадати слова Ісуса Христа, то Його наслідування є невід’ємною частиною спасіння після народження згори, від Води й Святого Духа, й споживання Його Тіла й Крові.
Пам’ятаймо, що під час кожного богослужіння ми маємо можливість отримати це спасіння й зміцнитися у вірі, навчитися Божої любові, і тим самим збирати духовні багатства й перебувати у Бозі.
