«Узяв Господь Бог чоловіка й осадив його в Едемському саді порати його й доглядати його»: Буття 2, 15

Нічого не відбулося випадково, увесь світ створений Богом і Бог дарував нам усе. Ми усвідомлюємо: усе, що маємо, ми маємо завдяки Його благодаті.

Звичайно, нам треба докладати зусиль і треба працювати. Ми прагнемо отримати Боже благословення і тому живемо згідно з Його Заповідями. Однак, ми знаємо, що благословення не можна купити. Навколо нас ми бачимо людей, які мають перед Богом не менше заслуг, ніж ми. Можливо, вони працюють більше, ніж ми і ведуть себе згідно з Божою волею. І все ж вони не отримують того, що ми отримуємо. Коли я дивлюся на наших братів і сестер з усього світу, то визнаю, що багато з них є глибоко віруючими, а милостивий Бог дає їм навіть не половину того, що я маю.

 Отже, тому доводиться сказати, що ми перед Богом ні на що не Дар і відповідальність заслужили й усе, що маємо, здобули завдяки Його милості. Нехай це робить нас смиренними й вдячними. Тому приходимо сьогодні до Бога із смиренням і вдячністю. Біблійна цитата, яку я вище зачитав, добре відома усім нам. Вона походить з історії про створення світу й підкреслює, що Бог – Творець. Він створив світ і все створене Ним було досконалим, довершеним й вельми добрим.

 Коли Бог побачив, що створений Ним світ (творіння) був досконалим, то доручив людям доглядати за ним. Бог наділив людей особливим статусом й Божественними якостями. Адже людина вміє говорити, має інтелект і свободу, є особистістю, а також наділена всім тим, що відрізняє її від тваринного світу. Потім Бог сказав людині: «Я дав тобі те, чого не дав тваринам, і ти маєш панувати над землею. Я доручаю тобі все це». І це доручення досі не втратило своєї сили. Ми вдячні Богові за Його творіння.

Наша вдячність виражається у тому, що ми сповідуємо віру в Бога і кажемо: Він – Творець, Він створив усе. Ми знову й знову хвалимо й славимо Бога, бо знаємо, що Він Творець усього. Ми виражаємо Йому свою вдячність і приносимо жертви.

З Богослужіння Першоапостола Жан-Люк Шнайдера.

Більше про це можна прочитати в Часопис “Наша ciм’я” випуск 2, лютий 2020