Бог наділив нас дарами, які ми маємо застосовувати як на власне благо, так і й на благо ближнього
Бог створив землю і доручив людині розпоряджатися нею, доглядати її. Отже, Він доручив людині доглядати за всім, що створив, згідно з Його волею. Людина несе відповідальність за збереження переданого їй творіння. Вона має турбуватися й не нищити його. Людина повинна доглядати й оберігати створений Богом світ (творіння). Вона не може казати: «Я використаю усі ресурси, що є в моєму розпорядженні, а Бог потурбується про все інше. І якщо вони вичерпаються, то Бог дасть ще щось інше». Ні, Бог доручив людині творіння, і кожен з нас зокрема, а також усі ми несемо колективну відповідальність за його збереження. Це – наш обов’язок. Людина має нести відповідальність за збереження природи й землі. Це не політичне гасло, а – Божественна істина. Ми, люди, несемо також відповідальність за майбутнє. Ми зобов’язані відповідати не тільки за збереження земних ресурсів, а й за їх розподіл. Розподіл – завдання не Бога, а людини. Вона несе відповідальність за збереження й розподіл земних багатств. Нам не личить тут звинувачувати милостивого Бога. Він доручив нам розподіляти земні ресурси як на сьогоднішній день, так і для наступних поколінь.
Ми не можемо казати: «Сьогодні ми вичерпаємо всі земні багатства, а Бог якось потурбується про наступні покоління». Ні, ми несемо відповідальність за збереження й догляд за природою і створеним Ним світом. Бог доручив нам цю опіку. Він створив також нас, людей, і звелів нам працювати; праця – це не прокляття, а – людська сутність. Бог не буде виконувати все за нас. Ми маємо турбуватися про власне благо й благо ближнього.
Ми маємо турбуватися про наше майбутнє. Ми несемо відповідальність за збереження створеного Богом світу (творіння) й не нищити його. Ми маємо дивитися у майбутнє, тобто орієнтуватися на нього. Бог подарував нам, людям, також щось значно більше, ніж творіння. Він дав нам спасіння! І для цього Він звершив досконалу працю.
Отже, Він виконав досконалу працю, аби людина осягнула спасіння й увійшла в Його Царство. Завдяки жертві Христа Бог приніс нам спасіння, Він послав на землю Святого Духа і потурбувався, аби людина осягнула досконале спасіння. Будьмо Богові вдячними за це.
Ми повинні не тільки славити Бога за Його спасіння, а й виражати свою вдячність. І наша вдячність має бути постійною. Виявляймо вдячність Богові навіть тоді, коли нам живеться не дуже добре, коли в нас не все гаразд.
З Богослужіння Першоапостола Жан-Люк Шнайдера.
Більше про це можна прочитати в Часопис “Наша ciм’я” випуск 2, лютий 2020