«Вірний Бог, що вас покликав до спільности зі Своїм Сином Ісусом Христом, Господом нашим» (1-е Корінтян 1, 9). Читаючи цю біблійну цитату, я мимоволі думаю про вас. Усі ми живемо своїм життям. У нашому житті відбуваються злети й падіння, інколи воно сповнене страхом, а потім знову – радістю. Утішними є для нас слова: «Вірний Бог!» Він робить, що каже. Ми, люди, можливо, не завжди відчуваємо це, бо знаємо лише про незначну частину передбаченого для нас Богом плану.

Бог покликав нас до спільності та єднання з Його Сином Ісусом Христом. Саме Бог кличе й обирає нас, а не – навпаки. Він знає кожного з нас краще, ніж ми самі себе. Він знає достеменно кожного з нас. І Він наділив кожну людину свободою вибору, а тепер їй вирішувати: відгукуватися чи не відгукуватися на Божий поклик!

Бог закликає нас до вічної спільності та єднання з Ісусом Христом, нашим Господом. Сам Ісус наголошував на цьому, коли мовив, що хоче, аби ми перебували там, де Він. Однак, уже тут і тепер ми перебуваємо в життєвому єднанні та спільності з Божим Сином. Ми перебуваємо разом з Ним у будь-яких життєвих ситуаціях:

 

Ми боремося у своєму житті за те, аби перебувати у єднанні й спільності з Богом. 

Ми підтримуємо доручення Ісуса, звіщаємо Євангеліє й робимо добро.

Ми ніколи не забуваємо про виконання цієї місії, вона – це найвищий пріоритет у нашому житті.

 

Бог закликає нас також до спільності віруючих – до єднання у церкві:

Давайте будемо єднатися один з одним і спільно діяти: будемо разом молитися, разом святкувати і разом працювати. 

Давайте будемо укріплювати свою єдність і боротися з розбратом: уникаймо чуток, не згадуймо про минуле й говорімо тільки про хороше, а не про погане.

Служімо один одному і не ділімося на «клієнтів» і «постачальників»: нехай кожен з нас робить посильний внесок до такої доброзичливої спільності.

 

І, нарешті, Бог закликає нас до спільності у Святому Причасті:

Воно є передсмаком весілля Агнця на небесах.

Воно нагадує нам про те, що Христос ділив з людьми усе, також – страждання і смерть.

Воно додає нам сил боротися так, як Він боровся.

Воно зміцнює братерське єднання і спільність один з одним.

 

Адже всі ми споживаємо той самий хліб і те саме вино, усі ми святкуємо те саме Святе Причастя. Що б ми робили без цього єднання і цієї спільності?

 

Дякую Тобі, Господь, що Ти дав мені можливість бути частиною цієї спільності.

 

З сердечними вітаннями,

 

 

 

Жан-Люк Шнайдер

НС, 11/2020