Прагнення єдності розпочинається в душі кожного з нас. Воно не розпорошує душу, а передбачає її чистоту: визнати власні помилки, працювати над їхнім викоріненням і продовжувати любити самого себе. Прагнення єдності визначає також наше ставлення до ближнього.

Ближнього нам треба приймати таким, яким він є, і проявляти до нього любов. Це стосується будь-яких взаємин: партнерства, шлюбу, сім’ї, стосунків з друзями чи колегами по роботі тощо. Нашою мета – це, урешті-решт, плекати єдність з Богом, тобто проявляти сутність Ісуса Христа й поступати так, як Він. Єдність не означає примушувати когось думати чи поступати по шаблону. Апостол Павло порівнював єдність з життєдіяльністю людського організму. (1-е Корінтян 12, 4).

Члени Церкви, Христового Тіла, подібно до організму людини, виконують різноманітні функції. Якщо якийсь із органів людського тіла хворіє, то страждає увесь організм. Це відбувається навіть у випадку легкого захворювання. З громадою, яка являє собою найменшу складову Церкви, Христового Тіла, відбувається те саме. Якщо хтось, маючи той чи інший дар або талант, не застосовує його, то страждає уся громада. Вона страждає і тоді, коли хтось свій дар чи досягнення – своє его – виставляє на передній план.

Людина, яка живе виключно для Ісуса, а не для себе, не зосереджує свою увагу на своїх реальних чи уявних недосконалостях. Адже будь-який дар від Бога є цінним. В Архієрейській молитві Ісус висловлював бажання, аби Його Церква була згуртованою і єдиною. (Від Івана 17, 11 і 20-23). Адже саме єдність є характерною особливістю Христової Церкви. За неї треба боротися, іноді – навіть з самим собою й нерідко – зі своєю упередженістю. Боротьбу за єдність Христової Церкви має вести будь-яка конфесія. З ними ми підтримуємо в основному добрі стосунки. Адже взаємний обмін і відмінності збагачують нас, якщо ми є відкритими й не замикаємося перед новизною.

У своїй рідній громаді я підтримую дружні стосунки з католицькими і євангельськими пасторами. Це – наслідок взаємної готовності йти назустріч один одному. Цього літа, упродовж декількох днів, ми здійснювали спільну паломницьку ходу по Шляху Святого Якова. Така єдність у Христі виявилася благотворною. У Христовій Церкві, де діють Апостоли й готують віруючих до Другого Пришестя Христа, проявляється також єдність у постійності: «Вони постійно перебували в апостольській науці та спільності, на ламанні хліба й молитвах» (Дії 2, 42)

Андреас Сарґант

ДАТА НАРОДЖЕННЯ: 14.04.1968 р
ПРОФЕСІЯ: банкір, бізнес-економіст
АПОСТОЛ з 08.12.2019 р
РЕГІОН ДІЯЛЬНОСТІ: Південна Німеччина
(Апостольський округ Мюнхен)