Що таке надійність? У Псалмах знаходимо відповідь на це питання: «Навчи ж нас дні наші рахувати, щоб ми дійшли до розуму доброго» (Псалом 90, 12). То що являє собою надійність? Що саме дарує нам надійність і безпеку? Ми щодня свідомо чи несвідомо ставимо собі ці запитання і даємо відповіді.
Ви прогулюєтеся парком. Смеркає. Раптом у кущах поруч із вами роздається гучний тріск. Ви налякані до смерті. Усі м’язи напружені, очі від страху широко розплющені. Ви хочете утекти, але скуті страхом, ви, немов паралізовані. Це – небезпека, протилежність до надійної безпеки. Норберт і Сільке – батьки двох маленьких хлопчиків, трьох та п’яти років. Коли старший син почав повзати, то вони обстежили всю квартиру, знайшли небезпечні місця і, наскільки це було можливо, знешкодили їх.
Ножиці й ножі знаходилися у безпечному місці, каструлі на плиті стояли за ґратами, аби діти не стягнули їх, розетки були надійно захищені від дітей, сірники, квіткові вази й свічники прибрали, віконні ручки надійно зачинили, а квартирні двері безпечно укріпили. Тепер у них було спокійне сумління, бо вони зробили все можливе, аби забезпечити своїм дітям безпеку. В Едуардо зовсім інше уявлення про безпеку. Він підіймається на висотні будинки або на круті скельні виступи, а в рюкзаку в нього парашут, з яким він стрибає з висоти. Йому потрібні ці гострі відчуття, ця контрольована відсутність безпеки. Та він усе ж завжди вельми ретельно перевіряє своє альпіністське спорядження і парашут, бо турбується про власну безпеку.
Кожен німець укладає в рік у середньому шість страхових договорів і сплачує внески в розмірі близько 2400 євро. За безпеку треба платити. «Ми будуємо тут міцно, хоча є лише гості. А там, де будемо вічно, будуємо так безтурботно». Ця стара тюрингська приказка чітко пояснює дилему: надійна фортеця чи надійні двері роблять безпечним наше життя лише на певний час. Якими б надійними і безпечними вони не були б тут, на землі, усе ж не забезпечують нас вічним життям. Хоча мудрий Сирах наголошує: «…хто зважає на неї [мудрість] – житиме в безпеці» (пор. Сирах 4, 15), але мудрість також має свої межі.
У Посланні до Євреїв переконливо сказано, що саме забезпечує нас істинною безпекою тут, на землі, і далеко за її межами. Тут мовиться, по-перше, про те, що Бог виконував Свої обітниці, навіть якщо з точки зору людського інтелекту їхнє виконання здавалося неможливим. Бог завжди виконував дані Ним обітниці. Отже, автор Послання до Євреїв приходить до висновку, що ми можемо надійно покластися на Господні обітниці.
Божі обітниці вже тут, на землі, є для нас утіхою і безпекою, а також якорем надії на вічне життя, який не ілюзорно закріплений на землі, а має цілковито надійну основу на небесах. Ісус — Гарант того, що цей якір вельми надійний. Христос прийде знову! Він дозволить знестися у небеса тим людям, які готувалися до Його Пришестя і проявляли любов до Нього. Отже, зміцнимо свої втомлені руки й коліна, що підкошуються, та йдімо надійною ходою назустріч цій славній меті. Духовний Адвент – це якір, який уселяє втіху, надію і безпеку! Мараната – наш Господь гряде: ми глибоко впевнені, що Пришестя Ісуса відбудеться так само надійно, як і Його Різдво у Віфлеємі.
Джерело: Часопис «Наша ciм’я» випуск 1, січень 2022
