Ми не бачимо Бога й іноді запитуємо в себе, а чи бачить Він нас? Чи бачить Він ситуацію, у якій я знаходжуся?

Чи знає Він про нужду, з якою мені доводиться мати справу?» Ми хочемо знову й знову чути запевнення: Господь з любові приніс Себе у жертву за нас, і Той, Хто нас так любить, за жодних обставин не залишить нас напризволяще.

Нам треба знову й знову проявляти довіру до цієї Христової обіцянки. Іноді це означає відпустити обставини й вкласти все в Божі руки – бути готовими йти шляхом, яким Бог веде нас. Це не завжди просто, іноді це коштує неймовірних зусиль, іноді доводиться відкладати власні думки на задній план.

Але зрозуміло одне: якщо вірити й довіряти милостивому Богові, то Він не розчарує людей, які проявляють до Нього довіру

Співпроповідь Окружного Апостола

Міхаеля Еріха у Пінцель-Зелінгені

Джерело: Часопис «Наша ciм’я» випуск 8, серпень 2022